Ухвала суду № 62749866, 10.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 876/7410/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у адміністративній справі №813/6176/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 09.11.2015р. № НОМЕР_1.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000901702 від 09.11.2015р.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 1266 (одну тисячу двісті шістдесят шість) грн. 40 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання на виклик суду не зявився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування нежитлової будівлі посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №1571, ОСОБА_3 (Дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_1 (Обдаровуваний), а ОСОБА_1 прийняв у дарунок нежитлову будівлю під літ.С-1 цех підготовки брухту кольорових металів для рафінування загальною площею 750,9 кв.м.

26 грудня 2013 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчив та зареєстрував в реєстрі за №3801 договір про розірвання вказаного договору дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_1 повернув ОСОБА_3 нежитлову будівлю, яка була дарунком.

Працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області відповідно до ст.ст. 75, 78, 79, 81 86 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 15.10.2015 року №927/17-02/НОМЕР_2 у якому встановлено порушення позивачем:

- п. 167.2 ст. 167, пп. 172.1, 172.4, 172.8 ст. 172 Податкового кодексу України, у звязку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 101175,40 грн.

- пп. 49.18.4 п.49.18 ст. 49, ст. 179 Податкового кодексу України (неподання податкової декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік).

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015р. №0000901702, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 126639,25 грн., в тому числі 101175,40 грн. за основним платежем та 25463,85 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України базою оподаткування для визначення податку з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених вказаним розділом.

Пунктом 167.2. статті 162 ПК України закріплено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених вказаним розділом.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) обєктів нерухомого майна визначений статтею 172 ПК України.

Відповідно до пункту 172.1. вказаної статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі обєкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно з пунктом 172.2. статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з обєктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 вказаної статті, або від продажу обєкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 вказаної статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 вказаного Кодексу.

В такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) обєкта незавершеного будівництва.

Пунктом 172.4. вказаної статті встановлено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) обєктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому вказаним розділом для податкового розрахунку.

Пунктом 172.8. статті 172 ПК України закріплено, що для цілей вказаної статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на обєкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що системний аналіз вищевказаних норм ПК України дає підстави для висновку про те, що перехід права власності на обєкти нерухомості в порядку спадкування та дарування не є операцією з продажу майна в розумінні статті 172 ПК України і визначений вказаною статтею порядок оподаткування в таких випадках не застосовується.

Згідно з частиною першою статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобовязується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною першою статті 718 ЦК України встановлено, що предмет договору дарування, тобто дарунком, можуть бути, зокрема, нерухомі речі.

Як визначено частиною другою статті 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 722 ЦК України визначає момент прийняття дарунка, у відповідності до частини першої якої право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, а згідно з частиною четвертою - прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Відповідно до частини пятої статті 727 ЦК України у разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобовязаний повернути дарунок у натурі.

Тобто при розірванні фізичними особами-резидентами договору дарування нерухомого майна відбувається припинення права власності на дарунок в обдаровуваного, а не перехід права власності.

Оскільки наслідком розірвання договору дарування є повернення сторін у попередній стан (реституція), то перехід права власності на обєкти нерухомості в результаті розірвання договору дарування в контексті статті 172 ПК України не є операцією з продажу майна і встановлений вказаною статтею порядок оподаткування в такому випадку не застосовується.

З огляду на те, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, то в силу положень статті 654 ЦК України, якими встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, розірвання договору дарування також повинно бути нотаріально посвідчено.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. № 282/20595 (далі - Порядок).

Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій встановлений розділом ІІ вказаного Порядку.

У разі зміни або розірвання нотаріально посвідченого договору нотаріус повинен вчинити дії відповідно до вимог пункту 7 розділу ІІ Порядку, а саме: договір сторін про зміну або розірвання нотаріально посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору(п.7.1 Порядку); договір про зміну або розірвання договору підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх наданих нотаріусу примірниках основного договору проставляється відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання, проставляється нотаріусом підпис і скріплюється його печаткою (п.7.2 Порядку).

Згідно з п. 7.7 Порядку правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від 05.03.2015 року №247-VIII внесено доповнення до частини першої статті 3 Закону

Згідно зі статтею 3 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 року №3425-XII (далі Закон України 3425-XII) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-IV визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за вказаним Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна (далі - Закон України №1952-IV).

Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно з ч.9 ст. 15 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень регулюється Розділом IV Закону №1952-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №337), яким регулюється процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обовязки субєктів у сфері державної реєстрації прав.

Системний аналіз положень статей 15-30 Закону України №1952-IV та пунктів 35-62 Порядку №337 свідчить, що логічно узгоджені між собою норми не містять процедури проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у разі реєстрації розірвання нотаріально посвідченого договору дарування і повернення обдаровуваним дарунку дарувальнику.

За наявності термінів виникнення, перехід, припинення та скасування речових прав на нерухоме майно, та за відсутності законодавчо визначених підстав для припинення чи скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно при реєстрації договору про розірвання договору дарування, проведення державної реєстрації речових прав у такому випадку є єдино можливим через перехід таких прав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично після розірвання сторонами (ОСОБА_3 та ОСОБА_1С.) договорів дарування нерухомого майна, таке майно повернулося попередньому власнику, не створивши при цьому для ОСОБА_1 жодних зобовязань окрім повернення майна, одержаного ним як дарунок.

З врахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в результаті реєстрації розірвання 26.12.2013 року нотаріально посвідченого договору дарування нежитлового приміщення, укладеного 10.06.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у позивача не виникло доходу, який підпадає під оподаткування в порядку, визначеному розділом IV ПК України (статті 162-179), та, відповідно, і обовязку щодо подання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у адміністративній справі №813/6176/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

ОСОБА_4

Повний текст ухвали складений 15 листопада 2016 року.