УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року Справа № 876/5129/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі № 809/462/16 за позовом Івано-Франківського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6642,80 коп., -
В С Т А Н О В И В :
05.05.2016 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6642,80 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, згідно із положеннями Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинен був забезпечити працевлаштування одного інваліда. Оскільки дану вимогу Закону відповідачем не виконано, до нього застосовано адміністративно-господарські санкції в сумі 6587,50 грн та 55,30 грн пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій. Застосовані до відповідача адміністративно-господарські санкції ним добровільно не сплачені, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 08.02.2016 року подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік в якому зазначено середньооблікову кількість штатних працівників - 8, з них не вказано жодного працівника, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (а.с.7).
На підставі даного звіту, встановивши перевіркою невідповідність приписам абзацу 1 статті 19 Закону №875, а саме незабезпечення одного робочого місця для інваліда, позивачем, на підставі статті 20 Закону №875 зроблено розрахунок, по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів та пені. (а.с.8)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дане адміністративне правопорушення було розглянуто Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі № 346/2806/16-п 01.06.2016 року. (а.с.36)
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за № 875-XII від 21.03.1991 року(надалі також - Закон №875).
Приписами статті 17 Закону №875 передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Відповідно до абзаців 1, 2, 8, 9 та 10 статті 19 Закону №875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно з матеріалів справи підтверджується той факт, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 08.02.2016 року подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік в якому зазначено середньооблікову кількість штатних працівників - 8, з них не вказано жодного працівника, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (а.с.7).
Також в матеріалах справи знаходиться звернення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 від 05.08.2015 року в Коломийський міськрайонний центр зайнятості із звітом по формі 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для працевлаштування інваліда на вакантну посаду кухонного працівника.(а.с. 40)
Відповідно Коломийським міським центром зайнятості до відповідача направлено на співбесіду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Як вбачається з корінця направлення на працевлаштування дані громадяни відмовилися від працевлаштування. (а.с. 41, 42)
ОСОБА_4 не була допущена до роботи, оскільки має хронічний гепатит В, а робота підприємства, яким керує фізична особа підприємець ОСОБА_1, пов'язана з громадським харчуванням, відповідно допуск такої особи до роботи і продуктів харчування міг потягнути за собою фатальні наслідки для відвідувачів громадського закладу, на підтвердження цього подано виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 3445 (а.с. 37).
Згідно з постановою від 01.06.2016 року Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі № 346/2806/16-п провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було закрито в зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 72 кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі № 809/462/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 15.11.2016 року.
Судове рішення № 62749858, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/462/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: