Постанова № 62749803, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 359/5878/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р., Мамчура Я.С., Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування розмірів отриманої допомоги для вирішення соціально-побутових питань і матеріальної допомоги на оздоровлення при визначенні розмірів пенсії; зобов'язати здійснити донарахування (перерахунок) пенсії з урахуванням отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення позивача, яка з'явилася в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_5 працювала на посаді головного інспектора Київської обласної митниці. 19 липня 2010 року позивач була звільнена з займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки.

З 20 липня 2010 року ОСОБА_5 перебуває на обліку Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію, призначену, відповідно до Закону України «Про державну службу».

30 червня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії), з урахуванням всіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням індексації пенсії для непрацюючих пенсіонерів, згідно довідки Київської обласної митниці від 11 березня 2015 року № 68.

Однак, листом від 01 липня 2016 року № 6526/03 відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, відмову необґрунтованою, а свої законні права порушеними, звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закон України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно положень ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З наведених положень вбачається, що матеріальна допомога, індексація заробітної плати та премії входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Разом з тим, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, аналізуючи положення статті 37 Закону України «Про державну службу», статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії), з урахуванням всіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням індексації пенсії для непрацюючих пенсіонерів.

В матеріалах справи наявна довідка Київської обласної митниці від 11 березня 2015 року № 68, з якої вбачається, що позивач в період з травня 2008 року по червень 2010 року отримувала матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення (а.с.9).

Однак, листом від 01 липня 2016 року № 6526/03 відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії.

Доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у випадку, коли здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.

Крім того, відповідно частини четвертої ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача є протиправними та перерахунок пенсії, на підставі ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», підлягає проведенню з 01 липня 2016 року, оскільки позивач звернулась до пенсійного органу з відповідною заявою та довідкою про складові заробітної плати лише 30 червня 2016 року.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_5 слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 85 відсотків суми заробітної плати ОСОБА_5, відповідно до Закону України «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії), з урахуванням всіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням індексації пенсії для непрацюючих пенсіонерів, згідно довідки Київської обласної митниці від 11 березня 2015 року № 68, починаючи з 01 липня 2016 року, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови включити суму матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань в заробітну плату ОСОБА_5 для перерахунку пенсії, з 01 липня 2016 року.

Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 85 відсотків суми заробітної плати ОСОБА_5, відповідно до Закону України «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії), з урахуванням всіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням індексації пенсії для непрацюючих пенсіонерів, згідно довідки Київської обласної митниці від 11 березня 2015 року № 68, починаючи з 01 липня 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Мамчур Я.С. Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Сорочко Є.О.

Мамчур Я.С