Окрема думка судді № 62749690, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

810/111/16 Головуючий у 1-й інстанції Виноградова О.І.

Суддя-доповідач Губська О.А.

ОКРЕМА ДУМКА

Головуючого судді Київського апеляційного адміністративного суду

Губської О.А.

у справі №810/111/16

(в порядку статті 25 КАС України)

15 листопада 2016 року м. Київ

15 листопада 2016 року Київським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року залишено без змін.

Вважаю, що у даній справі Київський апеляційний адміністративний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову щодо визнання незаконним і скасувати рішення (листа) ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 07.05.2015 № 5961/10/10-13-11-02-10, дійшов помилкових висновків.

Як установлено під час вирішення спору, згідно із названим рішенням «Про відмову у прийнятті податкової звітності», яке оформлене Листом від 07.05.2015 № 596/10/10-13-11-02-10 (т. 1 а.с. 115), податкова декларація з ПДВ ТОВ «ВІТАПОЛІС» за квітень 2015 року від 07.05.2015 з реєстраційним номером 1500026341 вважається не визнаною як податкова звітність у зв'язку з тим, що вона подана з порушенням вимог п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України та запропоновано надати податкову декларацію з ПДВ за звітний період у спосіб, передбачений законодавством.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Під час вирішення спору було установлено, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ за квітень 2015 року в повній мірі відповідає вимогам статті 48 Податкового кодексу України та була зареєстрована контролюючим органом 07.05.2015 за №1500026341.

За правилами п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних відносин) у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

В силу імперативних приписів п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

З аналізу наведених норм слідує, що перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податкової декларації наведений у п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України є вичерпним, неприйняття декларації з інших підстав, окрім як у разі порушення платником вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було прийнято саме рішення "Про відмову у прийнятті податкової звітності" оформлене Листом від 07.05.2015 № 596/10/10-13-11-02-10 (т.1 а.с. 115).

Згадуване рішення мотивовано лише однією підставою, а саме тим, що позивач подав декларацію з ПДВ із недотриманням вимог п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України.

Між тим, ДПІ у згадуваному рішенні не зазначено про допущення платником податків при поданні декларації порушень жодної з вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

В тому числі, відповідач жодним чином не послався на відсутність підпису платника, як підстави для прийняття такого рішення, а отже зазначеного не враховував.

Подання платником податків декларації з ПДВ із недотриманням вимог п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, в силу положень п. 49.11 ст. 49 ПК не визначено серед підстав для прийняття рішення про відмову у прийнятті податкової декларації.

За таких обставин, вважаю, що позовні вимоги у частині визнання незаконним та скасування рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 07.05.2015 № 596/10/10-13-11-02-10 «Про відмову у прийнятті податкової звітності» підлягали задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.25 КАС України, суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Отже, я не погоджуюся із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання незаконним і скасувати рішення (листа) ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 07.05.2015 № 5961/10/10-13-11-02-10, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, про що і зазначаю в даній окремій думці як суддя у справі.

Головуючий суддя

Київського апеляційного адміністративного суду О.А. Губська