Постанова № 62749672, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа № 332/2567/16-а (2-а/332/109/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського першої роти другого батальйону управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Фоміна Руслана Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.07.2016 року, серія АР №177032, провадження по справі закрити за відсутністю діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 р. позовні вимоги задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДР №177032 від 27.07.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінстартивної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасовано.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, що як наслідок призвело до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення справи та просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, поліцейським першої роти другого батальйону управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Фоміним Р.Л., 27.07.2016 року було складено постанову серії АР №177032 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме - здійснення зупинки на перехресті, у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Норма ст.61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частин 1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст.251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

При цьому, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеного рішення так як і відповідно допущеного позивачем порушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, тим самим не скористався своїм процесуальним правом та не виконав своїх процесуальних обов'язків.

Посилання заявника апеляційної скарги на безпосереднє спостереження уповноважених осіб скоєного правопорушення, не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки воно має бути зафіксоване на матеріальному носії, а тому візуальне спостереження не є доказом вчиненого правопорушення.

Таким чином, оскільки відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не додержано вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок розгляду таких справ, та не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для скасування постанови серії ДР №177032 від 27.07.2016 року.

При цьому, з оскаржуваної постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вбачає, що в резолютивній постанови судом першої інстанції помилково зазначено, що постанова є остаточною та оскаржуваною не підлягає, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову в цій частині.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та надана правильна правова оцінка, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року клопотання Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції було задоволено та у відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення апеляційного провадження у зазначеній справі.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу розглянуто, Управлінню патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно матеріалів справи, вимогами адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., що свідчить про подання фізичною особою позову майнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378 грн.

Таким чином, з огляду на те, що 1% позовних вимог менший ніж встановлений на час подання позову мінімальний розмір ставки, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 551,20 грн. (0,4 х 1 378 грн.), а відтак, заявнику апеляційної скарги слід сплатити 606,32 грн. ( 551,20 грн. х 110%).

Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2016 р. - змінити та абзац другий резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції до спеціального фонду Державного бюджету України суму відстроченого до ухвалення рішення у справі судового збору у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість гривень тридцять дві копійки), здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпра; Код банку отримувача (МФО):805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим