Ухвала суду № 62749635, 16.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2016 рокусправа № 804/4163/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВЛД» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВЛД»

до Відділу (центру) надання адміністративних послуг виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області

треті особи Виконавчий комітет Тернівської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1

про скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «ЛВЛД» у вересні 2016 року звернувся до суду з уточненим позовом, в якому просив скасувати державну реєстрацію права власності на 1/1 частину нежитлової будівлі магазину № 26 «Меблі», загальною площею 515,6 кв. м., розташованого по вул. І. Петрова, 10 в м. Тернівка Дніпропетровської області за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2007 року поміж ОСОБА_1 та ТОВ торгівельно-комерційною фірмою «Меблі» та ухвали Павлоградського міськрайонного суду від 03 листопада 2011 року про затвердження мирової угоди поміж громадянином ОСОБА_2 та ТОВ торгівельно-комерційною фірмою «Меблі», про що був зроблений запис в Державному реєстрі 21 березня 2013 року за № 1475212 Державної реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ЛВЛД» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивачем в даній справі оспорюється право на обєкт нерухомого майна нежитлове приміщення, магазин № 26 «Меблі», загальною площею 515,6 кв.м, розташований по вул. І.Петрова, 10 у м. Тернівка, на яке претендує як позивач, так і третя особа, а тому не може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства через оскарження дій державного реєстратора, оскільки має іншу правову природу, змістом якої не є публічно-правові відносини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЛВЛД» оскаржується рішення державного реєстратора за № 1475212 від 21.03.2013 щодо реєстрації за третьою особою ОСОБА_1, права власності на нежитлове приміщення магазин № 26 «Меблі», загальною площею 515,6 кв.м, розташований по вул. І.Петрова, 10 у м. Тернівка.

При цьому позивач зазначає, що вказана реєстрація є незаконною, оскільки здійснена на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.10.2007, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ТКФ «Меблі», вказаний договір не був зареєстрований у БТІ, не здійснено повний розрахунок за вказаним договором, відсутній акт прийому-передачі майна, що свідчить про не набуття ОСОБА_1 права власності на майно.

Крім того, підставою для винесення оскаржуваного рішення була ухвала Павлоградського міськрайонного суду від 03.11.2011 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ТОВ ТКФ «Меблі» щодо визнання права власності на магазин «Меблі» за ОСОБА_2

На думку позивача, вказані обставини свідчать про порушення державним реєстратором законних прав та інтересів власника нерухомого майна - ТОВ «ЛВЛД».

Згідно з приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин, адже позивач фактично оспорює право власності на нежитлове приміщення, вказаний спір не носить публічно-правовий характер, а випливає із цивільних правовідносин.

Також колегія суддів зазначає, що суд адміністративної юрисдикції не може надавати оцінку правомірності укладених договорів, проведення державної реєстрації прав на майно тощо у випадку наявності спору про право.

Відповідно до положень ст. 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України така категорія спорів відноситься до компетенції місцевих загальних судів та має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Доводи апелянта, що державним реєстратором при винесенні оскаржуваного рішення здійснювалися управлінські владні функції у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, спірні правовідносини не повязані цивільно-правовими угодами, а виникли з протиправних дій державного реєстратора, оскільки позивач у встановленому законом порядку зареєстрований власником нерухомого майна, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими, адже оскаржуване рішення по своїй суті зачіпає саме майнове право осіб, яке фактично не визнається та оспорюється позивачем у даній справі.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВЛД» залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року в адміністративній справі № 804/4163/16 без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:О.В. Головко

Суддя:А.В. Суховаров

Суддя:Т.І. Ясенова