Ухвала суду № 62749615, 06.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2016 рокусправа № 804/16090/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2 (за дов. від 10.11.2015 року)

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 р. у справі № 804/16090/15

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"03" грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просила визнати протиправними та скасувати:

-податкове повідомлення-рішення №10981031720 від 30.04.2013р. з податковим зобовязанням за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 13322,05 грн.;

-податкове повідомлення-рішення №10286-15 від 25.06.2014р. з податковим зобовязанням за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 13322,05 грн.;

-податкове повідомлення-рішення №781-15 від 19.06.2015р. з податковим зобовязанням за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 16150,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, на підставі якої їй нарахували земельний податок з фізичних осіб у розмірах, що викладені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях їй не належить та не перебуває в її власності. Також вона не є орендарем відповідної земельної ділянки. Позивач наголошує, що не має жодного правовстановлюючого документу стосовно вказаної податковим органом земельної ділянки, тому податок має нараховуватись тільки на землю, на якій розташована належна їй на праві власності будівля чи споруда.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 р. у справі № 804/16090/15 адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Судом встановлено, що позивач є власником 1/2 частини нежитлових будівель що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 1. Податковим органом здійснено нарахування податку за землю за 2013, 2014 та 2015 роки та винесено відповідні податкові повідомлення-рішення. Дослідивши обставини у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомленя-рішення винесені контролюючим органом протиправно, оскільки нарахування земельного податку здійснено без врахування пропорційності, а також на підставі грошової оцінки землі за 2006 рік.

Постанову суду мотивовано тим що відповідачем як субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржується не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 р. у справі №804/16090/15, як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що розрахунок податковим органом здійснювався на підставі вартості 1 кв.м. землі, яка вказана Держземагентсвом у листах-відповідях на запити відповідача.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Сторони у справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не зявився представник відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представника суду не повідомлені.

З урахуванням наявних у справі матеріалів, незявлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянка ОСОБА_3 є власником ? (одна друга) частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 1. Це підтверджується договором дарування від 25.10.2004 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4

16 листопада 2004 року КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації прийнято рішення про реєстрацію права власності на 1/2 (одну другу) частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 1, за власником ОСОБА_3, про що свідчить ОСОБА_4 №5461822 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно з експлікацією в Технічному паспорті на виробничий будинок (нежитлові будівлі та споруди) по вул. Берегова, 1, м. Дніпропетровськ (розмір частки власності за ОСОБА_3 - 1/2) загальна площа земельної ділянки по вул. Берегова, 1, м. Дніпропетровськ 3408,0, з них:

- під будинком, господарськими будівлями та спорудами усього 2056,0;

- 1827,5 під будинком та 228,5 - під господарськими будівлями та спорудами.

Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно з вимогами п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України та на підставі договору дарування і даних Земельного кадастру проведено нарахування фізичній особі ОСОБА_3 грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб за 2013-2015рр. на загальну суму 42795,09 грн., а саме:

-податкове повідомлення-рішення №10981031720 від 30.04.2013 року з податковим зобовязанням за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 13322,05 грн;

-податкове повідомлення-рішення №10286-15 від 25.06.2014 року з податковим зобовязанням за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 13322,05 грн;

-податкове повідомлення-рішення №781-15 від 19.06.2015 року з податковим зобовязанням за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 16150,99 грн.

Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її протиправною та необґрунтованою позивач звернувся до суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, внаслідок наступного.

Так, у відповідності до пп.14.1.72. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73).

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є:

-власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

-землекористувачі.

За приписами ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пунктів 286.5 та 286.6 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

-у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

-пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

-пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

У відповідності до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Наведені норми кореспондуються з положенням Земельного кодексу України.

Так, приписами ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного Кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення; якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положеннями п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру; центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 289.1ст. 289 Податкового кодексу України - для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як вірно зазначено судом першої інстанції, контролюючим органом при здійсненні розрахунку розміру земельного податку, було застосовано дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 05.05.2006р. (№7005 від 05.05.2006р.), які були чинні протягом 2006 року, що суперечить приписам статті 286 та 289 Податкового кодексу України, та не могли використовуватись для розрахунків податку на землю в період 2013-2015 років.

Крім того, надані податковим органом розрахунки орендної плати, що нараховані до сплати позивачу, досліджені як судом першої так і апеляційної інстанціїй, і з наданих розрахунків не вбачається, що податковим органом нараховано податкове зобовязання з дотриманням принипу пропорційності, що також суперечить приписам податкового закондавства. Відповідачем не надано доказів того, що розрахунок здійснювався пропорційно, відповідно до належній позивачу частці нежитлових будівель, що розташовані на спірній земельній ділянці.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що відповідач, як субєкт владних повноважень, на якого приписами ст.72 КАС України покладено тягар доведення правомірності винесено рішення, в разі його оскарження, не довів обгрунтованість та правіомірність нарахованої суми земельного податку, й відповідно законності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд обєктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Рішення суду прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 р. у справі №804/16090/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 р. у справі № 804/16090/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко