Рішення № 62748924, 07.11.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2016 р.Справа № 921/662/16-г/13

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув справу

за позовом Малого приватного підприємства "Смолоскип", вул. Галицька, 149, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48401

до Відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації, майдан Волі, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400

про стягнення заборгованості в загальній сумі 241 495, 36 грн.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №46/20 від 01.10.2016р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 28.10.2016р.

Учасникам судового процесу розяснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

В судовому засіданні 07.11.2016р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Мале приватне підприємство "Смолоскип", м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область звернулося з позовом до Відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область про стягнення заборгованості в загальній сумі 241 495, 36 грн, в тому числі: 121683,31 грн основного боргу, 106570,24 грн інфляційних витрат, 13241,81 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 20.10.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в засіданні на 31.10.2016р.

В судовому засіданні 31.10.2016р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.11.2016р. до 11 год. 00 хв. для надання можливості позивачу ознайомитися з поданим відзивом на позов та подати суду свої письмові спростування.

Представник позивача в судове засідання з'явився та повністю підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням додаткових письмових пояснень (вх.№19098 від 07.11.2016р.).

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№18648 від 31.10.2016р.). Зокрема, зазначає, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2012р. №756-р "Про перерозподіл деяких видатків, передбачених Міністерству фінансів на 2012 рік та внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 р. №177", Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 17.10.2012р. №836-од "Про розподіл коштів на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку районів, видатки на які у 2012 році будуть проводитись за рахунок Державних капітальних видатків, що розподіляються Кабінетом Міністрів України", Розпорядження голови Бучацької райдержадміністрації від 25.10.2012р. №718-од "Про розподіл коштів на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку населених пунктів району, видатки на які у 2012 році будуть проводитись за рахунок Державних капітальних видатків, що розподіляються Кабінетом Міністрів України", Відділом освіти Бучацької РДА було затверджено перелік обєктів, на яких мали бути виконані відповідні роботи та, зокрема, укладено договір будівельного підряду з МПП "Смолоскип" №279 від 26.12.2012р. Акти виконаних робіт по договорах були зареєстровані 28.12.2012 року в УДКСУ у Бучацькому районі на загальну суму 1360790,72 грн, в котру входить і заборгованість по МПП "Смолоскип". Проте, кошти на оплату виконаних робіт з державного бюджету в 2012 році та наступних роках не виділялися, незважаючи на неодноразові звернення. Також, просить врахувати, що повна оплата по договору підряду мала бути здійснена до 14.02.2013р. включно, отже позивачем пропущено строк позовної давності, який сплив 15.02.2016р. У звязку із наведеним, просить суд застосувати строк позовної давності до вимог МПП "Смолоскип" щодо стягнення суми боргу, інфляційних витрат та 3% річних, що виникла за договором підряду №279 від 26.12.2012р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 07.11.2016р. та в додаткових поясненнях (вх.№19098 від 07.11.2016р.) представник позивача проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що відсутність коштів не є підставою для звільнення від виконання зобовязання. Щодо позовної давності зазначив, що в матеріалах справи міститься підписаний 19.11.2014р. між МПП "Смолоскип" та відділом освіти Бучацької РДА акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2014р., що свідчить про визнання боргу відповідачем та, відповідно, про переривання строку позовної давності. Крім того, як вбачається з відповіді на претензію від 16.12.2014р. №1422/01-22, відділ освіти Бучацької РДА після прийняття бюджету на 2015 рік зобовязався виплатити зазначену суму боргу, що також свідчить про визнання боргу. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо переривання строку позовної давності, зокрема зазначила, що акт звірки розрахунків, підписаний головними бухгалтерами сторін, як і відповідь на претензію, не є належними доказами в підтвердження визнання боргу Відділом освіти, оскільки не породжують будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

- відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

- 26.12.2012р. між Відділом освіти Бучацької районної державної адміністрації (Замовник) та Малим приватним підприємством "Смолоскип" (Підрядник) укладено договір підряду №279, відповідно до умов якого (п.1.1) Замовник доручає, а Підрядник забезпечує виконання робіт по здійсненні капітального ремонту школи с.Ліщанці, Бучацького району.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна робіт визначається на основі динамічного кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає 121683,31 грн. включаючи ПДВ.

Термін виконання погоджено сторонами в п.3.1. Договору - з моменту підписання Договору до 31.01.2013р.

В п.4.1. Договору визначено, що Замовник перераховує Підряднику суму згідно акту виконаних робіт в розмірі 121683,31 грн. після виконання умов договору у 15-денний термін від дати підписання акту приймання-передачі робіт.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом двох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання (п.5.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищезазначеного договору підряду, Малим приватним підприємством "Смолоскип" належним чином та повністю виконано підрядні роботи по капітальному ремонту школи с.Ліщанці, Бучацького району, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за 2012р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. на суму 121683,31 грн. в т.ч. ПДВ, які підписані представниками сторін 30.01.2013р. без заперечень та завірені їх печатками.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини за договором підряду, відповідно до якого, та в силу ст.837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у визначений п.4.1 Договору підряду 15-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі робіт не розрахувався за виконані роботи, у звязку з чим станом на дату звернення з даним позовом існувала заборгованість в сумі 121683,31 грн.

Наявність зазначеної суми заборгованості сторони також підтвердили актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2014р., який підписаний представниками сторін 19.11.2014р. без заперечень та завірений їх печатками.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №15 від 03.12.2014р., а також претензію №33 від 12.09.2016р., в яких просив погасити прострочену заборгованість.

У відповідь на направлену претензію №15 від 03.12.2014р., відповідач листом №1422/01-22 від 16.12.2014р. повідомив, що невиконання зобовязань по договору відбулось не з вини відділу освіти, а через те, що кошти на оплату такої заборгованості з державного бюджету в 2012 році не надійшли, і в наступних роках також не виділялися. В кошторисі відділу освіти на 2014 рік видатків на оплату заборгованості не було передбачено, у звязку з чим вказує, що задовольнити дану претензію до 22.12.2014р. відділ не має змоги. Водночас, у претензії відділом зазначено, що після прийняття бюджету на 2015 рік, зобовязується виплатити зазначену суму боргу.

У звязку із неоплатою відповідачем станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованості за договором підряду №279 від 26.12.2012р. в розмірі 121683,31 грн, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано і заявлено до стягнення 106570,24 грн. інфляційних втрат (за період з лютого 2013р. по серпень 2016р.) та 13241,81 грн 3% річних (за період з 15.02.2013р. по 01.10.2016р.)

Поряд з цим, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення вказаної суми боргу, інфляційних втрат та 3% річних (відзив на позовну заяву вх.№18648 від 31.10.2016р.).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.ст.257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Як розяснено у пп. 4.4.1. п.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р., у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, серед іншого, визнання предявленої претензії; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

У звязку із наведеним, суд приходить до висновку, що підписавши 19.11.2014р. між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2014р., а також у відповіді на претензію за №1422/01-22 від 16.12.2014р., відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 121683,31 грн, вчинивши дії в розумінні ст.264 ЦК України, у звязку з чим з 19.11.2014р. та з 16.12.2014р. мало місце переривання строку позовної давності по заборгованості відповідача перед позивачем, а отже, її перебіг почався заново.

Таким чином, звернення позивача 17.10.2016р. (з урахуванням положення ч.4 ст.51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява) до суду з даним позовом про стягнення 121683,31 грн заборгованості, відбулось в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи суду не подав, а тому позовні вимоги щодо стягнення 121683,31 грн основного боргу підлягають до задоволення як обгрунтовано заявлені та не спростовані відповідачем.

Доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності судом відхиляються як необгрунтовані, а щодо посилань на відсутність бюджетного фінансування, то такі не є підставою для звільнення його від виконання грошового зобовязання, а також від відповідальності за порушення договірного зобовязання (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року №11/446).

Щодо нарахованих та заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, то слід зазначити, що законодавець визначає обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за весь час такого прострочення, у звязку з чим таке зобовязання є триваючим.

За приписами ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобовязання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №6-113цс 14 від 01.10.2014р.).

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, враховуючи визначений позивачем період їх нарахування, суд вважає, що до задоволення підлягають 106570,24 грн інфляційних втрат (з урахуванням меж позовних вимог) за період з жовтня 2013р. по серпень 2016р., а також 10811,48 грн 3% річних за період з 17.10.2013р. по 01.10.2016р.

В частині стягнення 2430,33 грн 3% річних в позові слід відмовити, як необгрунтовано заявленій.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації (майдан Волі, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 02145932) на користь Малого приватного підприємства "Смолоскип" (вул. Галицька, 149, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 14055068) - 121683,31 грн основного боргу, 106570,24 грн інфляційних витрат, 10811,48 грн 3% річних, 3885,98 грн в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано "14" листопада 2016 року.

СуддяС.Г. Стопник