Постанова № 62742321, 09.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року справа № 823/1092/16

м. Черкаси

15 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

за участю секретаря - Дудки Г.О.,

представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача Батаргіної Ю.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_3, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.06.2016 №6833-20 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 8088,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що розмір орендної плати за землю встановлюється саме в договорі оренди землі, який є єдиною визначеною законодавством підставою для нарахування орендної плати. Позивач сплачує орендну плату у визначеному договором розмірі, а саме: у розмірі 0,001 % від нормативної грошової оцінки землі. Орендодавець - Смілянська міська рада не ініціює питання про збільшення орендної плати.

Представник позивача зазначає, що органи державної податкової служби мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Закріплення в Податковому кодексі Україн мінімального та максимального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною та не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Представник позивача також вказує, що земельна ділянка використовується позивачем для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Визначену відповідачем ставку та розмір орендної плати позивач не в змозі сплачувати так як вона є пенсіонером і її дохід (пенсія) щомісяця складає 949,00 грн. Рішенням Смілянської міської ради Черкаської обаласті від 29.09.2016 №25-143/VII припинено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3, у зв'язку з її добровільною відмовою.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділнки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки. До моменту внесення до договору оренди землі відповідних змін розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Оскільки річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, Смілянською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №6833-20 про збільшення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 8088,70 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у 2013 році між ОСОБА_3 (Орендар) та Смілянською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі (далі - Договір), за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1358 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, що відноситься до земель житлової та громадської забудови, і яка знаходиться у АДРЕСА_1.

Згідно п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 150642,94 грн. (110,93 грн. за 1 кв.м.).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем відповідно до рішення Смілянської міської ради від 29.03.2012 №21-15/VI у грошовій формі у розмірі коефіцієнту 0,001 від нормативної грошової оцінки, що складає 150 грн. 64 коп. в рік.

30 червня 2016 року Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №6833-20 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 8088,70 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII, що набрав чинності 01.01.2015) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Разом з тим як встановлено судом, сплату орендної плати за земельну ділянку у 2015 році позивач здійснював у розмірі, встановленому Договором. Позивачем надано до суду квитанції про сплату орендної плати за три останні роки.

Податковим органом заперечується можливість сплати зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі, встановленому Договором оренди землі, в разі якщо такий є меншим ніж це встановлено Податковим кодексом України, а тому здійснено донарахування зобов'язань у відповідності до вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

З такими висновками податкового органу суд не може погодитись, виходячи із наступних міркувань.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Отже, відповідно до вимог Податкового кодексу України підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Важливо те, що ст.21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Судом вище встановлено, що відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем відповідно до рішення Смілянської міської ради від 29.03.2012 №21-15/VI у грошовій формі у розмірі коефіцієнту 0,001 від нормативної грошової оцінки, що складає 150 грн. 64 коп. в рік.

Відповідно до умов Договору, розмір орендної плати переглядається не менше одного разу на рік у таких випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 36 Договору визначає, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Будь-які зміни та доповнення до договору оформляються у вигляді додатків у письмовому вигляді проходить державну реєстрацію і є невід'ємною частиною договору.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язуєтсья в судовому порядку.

Положеннями ст.30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, згідно ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Суд зазначає, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що хоча зміна мінімального розміру орендної плати є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати за податковим повідомленням-рішенням.

Відповідна правова позиція відповідає висновкам Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11.06.2013 у справі №21-443а12.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що між позивачем і Смілянською міською радою Черкаської області діяв чинний договір оренди землі, і у позивача існував обов'язок по сплаті орендної плати в розмірі, встановленому в договорі оренди, суд вважає, що позивач не зобов'язаний був сплачувати орендну плату в іншому розмірі, ніж передбачено договором оренди. Відповідно дії податкового органу суперечать положенням законодавства, та вчинені поза межами його компетенції як суб'єкта владних повноважень.

Органи державної податкової служби мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Водночас законодавче закріплення мінімального та максимального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною та не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно збільшено позивачу грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 30.06.2016 №6833-20 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.06.2016 №6833-20 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 8088,70 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2016.