Постанова № 62742245, 09.11.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1498/1609 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Незгоди Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016 року: № 0010641305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 113449,80 грн., в тому числі за основним платежем 90759,84 грн., за штрафними санкціями 22689,96 грн. та № 0010651305, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, з яких за основним платежем 7355,09 грн., за штрафними санкціями 1838,77 грн.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, на підставі ст. 55 КАС України допустив у справі процесуальне правонаступництво, замінивши ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на її правонаступника Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Таким чином, відповідачем у даній справі є Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що 08.10.2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") укладено кредитний договір №014/3728/74/05367 на суму 75000,00 дол. США. Внаслідок укладення додаткової угоди, за умовами якої у разі погашення позивачем заборгованості у розмірі 27000,00 дол. США (еквівалентної 610450,51 грн.), банком буде прийнято рішення про анулювання позивачу заборгованості, ОСОБА_4 прощено борг на загальну суму 21783,29 дол. США (еквівалентно 610450,51 грн). Позивач не погоджується із висновком податкового органу, викладеним в акті перевірки щодо отримання позивачем "додаткового блага" у розмірі 490339,39 грн. та винесених на його основі податкових повідомлень-рішень, без визначення складових суми прощеної (анульованої) позивачу заборгованості та шляхом оподаткування податком на доходи фізичних осіб всієї суми вказаної заборгованості, та з нарахуванням штрафних санкцій за несплату позивачем вказаного податку з прощеної суми заборгованості, оскільки вказані висновки суперечать нормам податкового законодавства щодо сутності поняття "додаткового блага". Посилаючись на викладене, позивач вважає протиправними спірні ППР та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, зазначив, що за результатами проведеної за участю позивача документальної позапланової невиїзної перевірки з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитом за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року встановлено невідображення в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік отримання додаткового блага у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу у розмірі 490339,39 грн., відповідно, з яких не нараховано (не утримано) та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Таким чином, встановлено заниження ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 90759,84 грн. та несплата військового збору у розмірі 7355,09 грн., внаслідок чого податковим органом прийняті оскаржувані ППР. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

02.09.2016 року Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованої кредитором за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт № 683/21-03-13-05/2676601859, яким зафіксовано порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп.1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016 року № 0010641305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 113449,80 грн., в тому числі за основним платежем 90759,84 грн., за штрафними санкціями 22689,96 грн. та № 0010651305, яким визначено ОСОБА_4 суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, з яких за основним платежем 7355,09 грн., за штрафними санкціями 1838,77 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірних ППР, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

08.10.2007 року між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" укладено кредитний договір з фізичною особою №014/3728/74/05367 терміном до 07.11.2027 року. Сума кредиту - 75000,00 дол. США.

Відповідно до повідомлення ПАТ "ФІДОБАНК", який є повним правонаступником ВАТ "Ерсте Банк" про анулювання (прощення) боргу № б/н, станом на 22.10.2015 року за ОСОБА_4 обліковувалась кредитна заборгованість у сумі 48783,29 дол. США. За умови погашення позивачем заборгованості в розмірі 27000,00 дол. США Банк приймає рішення про прощення боргу в загальній сумі 21783,29 дол. США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 22.10.2015 року становить 492504,45 грн.). На відповідних умовах 22.10.2015 року ОСОБА_4 сплачено 27000,00 дол. США.

Згідно з вказаним повідомленням сума прощеного боргу складається з:

- простроченого до повернення кредиту у сумі 21687,53 дол. США (гривневий еквівалент - 490339,39 грн.);

- строкових відсотків за користування кредитом у сумі 95,76 дол. США (гривневий еквівалент - 2165,06 грн.).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За приписами пункту 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 ПК України).

Згідно із підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Додаткові блага у розумінні податкового законодавства відносяться до доходів загалом, зокрема, ними є матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Споживчий кредит - це кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб, які безпосередньо не пов'язані з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Отримання кредиту передбачає обов'язок позичальника повернути у встановлені кредитним договором строки основну суму боргу (суму, яка була отримана від банку), а також сплатити проценти за користування кредитом. Крім цього, умовами кредитного договору часто передбачається необхідність здійснення позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, як на користь банку (комісії за відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо), так і на користь третіх осіб (страхові платежі, платежі за послуги нотаріусів, інших осіб, біржові збори тощо).

Із аналізу наведених вище правових норм слідує, що "додаткове благо" - це, зокрема, матеріальні цінності, які збільшують загальний майновий стан платника, тобто забезпечують збільшення його матеріальних активів.

Як вбачається із виписки ПАТ "ФІДОБАНК" по погашенню кредиту згідно договору від 08.10.2007 року КД № 014/3728/74/06367 ОСОБА_4 у період з жовтня 2007 року по листопад 2015 року сплачено ПАТ "Фідобанк" суму 106138,11 дол. США.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у жовтні 2007 року отримано від Банку кредитних коштів у розмірі 75000,00 дол. США, а станом на жовтень 2015 року сплачено Банку 106138,11 дол. США, тобто позивачем виплачено Банку на 31138,00 дол. США більше, ніж отримано.

Зважаючи на викладене, суд відмічає, що у даному випадку необхідно виходити із сутності терміну "додаткове благо", тобто це отримані позивачем будь-які надбання, яких він не мав раніше.

Отже, висновки відповідача про збільшення майнового стану чи приросту активів позивача є безпідставними.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 р. у справі № К/800/7119/15.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправильне застосування відповідачем норм податкового законодавства, що призвело до необґрунтованих висновків, а тому скасовує податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016 року № 000641305 та № 0010651305.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати належать до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2016 року № 0010641305 про збільшення ОСОБА_4 грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються ними за результатами річного декларування у сумі 113449,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2016 року № 0010651305 про збільшення ОСОБА_4 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9193,86 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 45 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 листопада 2016 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.2