Ухвала суду № 62742165, 14.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 листопада 2016 р.Справа №804/7282/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача: Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, у якому просить суд:

- визнати неправомірною відповідь Антимонопольного комітету України №128-29/06-7695 від 20.07.2016 року, а також дії відповідача щодо скарги позивача від 15.06.2016 року, заяв від 21.06.2016 року, від 04.07.2016 року, зобов'язати відповідача розглянути вказані звернення належним чином;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди 5000 грн. та 100 грн. за кожний наступний день, починаючи з 27.10.2016 року (дати позовної заяви) і до винесення рішення у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Позивачем надано заяву від 14.11.2016 року, в якій просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що він є малозабезпеченим.

Також, позивачем на виконання ухвали суду надано копія паспорту.

До матеріалів адміністративного позову, разом із заявою про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 додана ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.10.2016 року, в якій суд звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне.

Право на звернення до суду за захистом порушених прав передбачено ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом способом (в тому числі і судовому порядку) захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов'язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на викладене, позивач не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинні сплачувати судовий збір за подання адміністративного позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати в Україні встановлений на рівні 1378,00 грн. Таким чином, позивачу належить сплатити за подання адміністративного позову 551 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За наведених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, згідно ст..10 Конституції України Державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Згідно зі ст. 15 КАС України мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Статтею 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" встановлено, що Державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

Статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" передбачено, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому, як встановлено ч.1 ст.10 Конституції України, ч.1 ст.6 Закону України "Про засади державної мовної політики", державною мовою України є українська мова.

За правилами статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Тобто, чинним законодавством гарантується використання в судовому процесі рідної мови, якою володіє сторона по справі.

При цьому, законодавство зобов'язує діловодство в судах проводити державною мовою.

Згідно з п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 та не усунення недоліків позовної заяви в повному обсязі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. ст. 106, 108, 122, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення адміністративного позову направити особі, яка її подала, разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Єфанова