Постанова № 62742021, 10.11.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 803/1443/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Парфенюка А.С.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Ай-Ев» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Ай-Ев» (далі - ФГ «Ай-Ев») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 2 серпня 2016 року №0011071202 та від 2 серпня 2016 року №0011061202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 14 липня 2016 року №3304/12-02/39685433 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ФГ «Ай-Ев» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2016 року». Перевіркою встановлено порушення: частини першої статті 185 частини першої статті 187, статті 188, частини шостої статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті за квітень 2016 року на суму 106 591 грн.; абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ квітня 2016 року на суму 475 531 грн.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки в ході перевірки було надано усі необхідні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, які підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 31 жовтня 2016 року №13867/16 пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що згідно проведеного аналізу ФГ «Ай-Ев» за перевіряємі періоди експортовано великої рогатої худоби (далі - ВРХ) нижче ціни придбання на 698 096 грн., в тому числі ПДВ 139 619 грн. 20 коп., що суперечить вимогам частини першої статті 187, статті 188 Податкового кодексу України. Крім того, в ході перевірки не підтверджено наявність залишку поголів'я ВРХ, яке згідно із бухгалтерськими документами знаходиться на залишку по рахунку «213» у кількості 304 голови, вагою 104 065 кг на загальну суму 2 949 565 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 491 594 грн. Посилається на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснивши наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Проте, відповідачем визначених вказаною нормою дій не здійснювалося, отже, вважає, що для підтвердження наявності ВРХ, за відсутності проведення інвентаризації необхідно брати до уваги первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, які були надані в ході проведення перевірки. Зазначає, що відомості про відсутність поголів'я ВРХ у кількості 304 голови не відповідають дійсності, оскільки поголів'я ВРХ знаходилось за адресою: село Бірки Менського району Чернігівської області, про що голова ФГ «Ай-Ев» повідомив перевіряючих.

Крім того, представник позивача зазначив, що Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області під час перевірки не визначено дату виникнення податкових зобов'язань відповідно до частини першої пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а лише взято до уваги залишки, що на рахунку «213» бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2016 року.

Також, вказує на незаконне застосування відповідачем ставки ПДВ при експорті 20%.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченнях, просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 30 червня 2016 року по 8 липня 2016 року Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФГ «Ай-Ев» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2016 року, за результатами якої складено акт від 14 липня 2016 року №3304/12-02/39685433.

Перевіркою встановлено порушення: частини першої статті 185 частини першої статті 187, статті 188, частини шостої статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті за квітень 2016 року на суму 106 591 грн.; абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ квітня 2016 року на суму 475 531 грн.

Висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2016 року на суму 475 531 грн. базуються на тому, що у товариство застосувало нульову ставку ПДВ по операціях з продажу товару, який експортовано платником податку за межі митної території України згідно із підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, а саме: експорт ВРХ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Азербайджан) та придбання ВРХ в обсягах, що перевищують обсяги реалізації. Крім того, згідно проведеного аналізу ціноутворення (придбання, реалізація) у звітних періодах товариством експортовано ВРХ за цінами, нижчими ціни придбання на 698 096 грн., в тому числі ПДВ 139 619 грн. 20 коп. При цьому, ФГ «Ай-Ев» за період з 1 липня 2015 року по 30 листопада 2015 року самостійно відображено «умовний продаж» на суму ПДВ 49 091 грн. 39 коп. Також, в ході перевірки не підтверджено наявність залишку поголів'я ВРХ кількості 304 голови, вагою 104 065 кг на загальну суму 2 949 565 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 491 594 грн.

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: від 2 серпня 2016 року №0011071202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 475 531 грн. 75 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 118 882 грн. 75 коп.; від 2 серпня 2016 року №0011061202 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 133 238 грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем - 106 591 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 647 грн. 75 коп.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, враховуючи наступне.

Основним видом економічної діяльності ФГ «Ай-Ев» є виробництво розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів.

За результатами господарської діяльності ФГ «Ай-Ев» 19 травня 2016 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість з розрахунком бюджетного відшкодування за квітень 2016 року, в графі 20.21 якої вказано суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 475 531 грн.

Як передбачено пунктом 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до статті 26 Податкового кодексу України базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлює для ПДВ ставки податку від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків, 0 відсотків та 7 відсотків. Ставка 0 відсотків застосовується до операцій, визначених в статті 195 Податкового кодексу України.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, вивезення товарів у митному режимі експорту є окремим об'єктом оподаткування, встановленим поряд з постачанням товарів і послуг з місцем постачання на митній території України.

Так, за змістом підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Ай-Ев» здійснює закупівлю ВРХ, яку експортує до Азербайджану, що не заперечується відповідачем.

В ході перевірки, як стверджує відповідач, позивачем не підтверджено наявності залишку поголів'я ВРХ станом на 1 квітня 2016 року в кількості 304 голови.

Однак, дане твердження відповідача, спростовується наданими суду документами, а саме: договором найму (оренди) нежитлового приміщення для утримання тварин (великої рогатої худоби) та вигулювального майданчику №1 від 1 березня 2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ФГ «Ай-Ев», актом прийому передачі за договором №1 від 1 березня 2016 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку «213» за жовтень 2016 року та вантажними митними деклараціями.

Факт не закупівлі позивачем ВРХ з грудня 2015 року по квітень 2016 року підтверджується податковим органом під час перевірки. Даний факт відображений на сторінці 7 акту перевірки.

Із наданих суду документів вбачається, що протягом серпня-вересня місяців 2016 року позивачем експортовано ВРХ в кількості 285 голів, та станом на листопад місяць 2016 року в залишку перебуває 19 голів ВРХ.

Отже, суд дійшов висновку, що в позивача, на дату проведення перевірки відповідачем, була наявна ВРХ, оскільки закупівлі останньої господарство не здійснювало, але здійснювало протягом серпня-вересня місяців 2016 року експорт ВРХ до Азербайджану.

Факт експорту позивачем товару ВРХ підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями, що є підставою для застосування позивачем нульової ставки з ПДВ згідно з наведеною нормою Закону.

З огляду на зазначене позивач правомірно нарахував податкові зобов'язання і відобразив їх у декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті від 14 липня 2016 року №3304/12-02/39685433 висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 2 серпня 2016 року за №001106120 та №0011071202.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 2 серпня 2016 року за №001106120 та №0011071202.

Стягнути на користь фермерського господарства «Ай-Ев» (45271, Волинська область, Ківерцівський район, село Вишнів, вулиця Комсомольців, будинок 64, код ЄДРПОУ 39685433) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39497665) 10 914 (десять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 79 копійок понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 15 листопада 2016 року.