Ухвала суду № 62738338, 08.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/536/16

У Х В А Л А

08 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Марина П.П.,

суддів Тарасишиної О.М.

Андрухіва В.В.,

за участю секретаря Бобровської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа №815/536/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення вихідної допомоги у сумі 227766,00 грн.

Від позивача - ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України від 25.12.2015 року щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої та десятої ст.133 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України 12.02.2015 року №192-VIІ «Про забезпечення права на справедливий суд» в частині першій статті 8, частині першій ст.126 Конституції України, оскільки у вказаному поданні йде мова про порушення гарантій матеріального і соціального забезпечення як діючих суддів, так і суддів у відставці, щодо отримання суддівської винагороди та позбавлення виплати вихідної допомоги при їх звільненні.

Представник відповідача - Державної судової адміністрації України залишив розгляд даного питання на розсуд суду.

Суд, вивчивши зазначене клопотання, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Конституційний Суд України в рішенні №17-рп/2010 від 29 червня 2010 року зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

Положеннями статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення (частина друга статті 152 Конституції України).

Статтею 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Частинами другою, третьою статті 70 цього Закону встановлено, що у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Із аналізу викладеного випливає, що у вказаному поданні не ставиться питання щодо конституційності положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014 року, яким виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року.

Таким чином, суд не вбачає підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, для зупинення провадження по даній справі до розгляду іншої справи.

Керуючись ст.ст. 156, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 14.11.2016 року.

Головуючий суддя /підпис/ П.П.Марин

Судді О.М.Тарасишина

В.В.Андрухів