Постанова № 62735323, 14.11.2016, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3968/16-а

Провадження №2-а/0274/108/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016 року.Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого -судді Хавронюк О.Л.,з участю секретаря -ЛОбоди В.Л. ,представника відповідача Алексійчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Бердичівсього об"єднаного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачкою заявлено вказані вимоги з тих підстав, що відповідач неправомірно відмовив їй у виплаті компенсації втрати частини доходів, в зв'язку з порушенням строку їх виплати .Рішенням відповідача від 9.03.2016 року на її звернення повідомлено ,що всі виплати за рішенням суду проводяться в порядку та розмірах , встановлених Кабінетом Міністрів України. Позивач вказує, що зверталась до суду з позовом про перерахунок пенсії, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 року її позовні вимоги були задоволені ,зобов"язано здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати з 28.01.2009 року по 20.04.2011 року.Вказаним рішенням визнано неправомірність дій органу пенсійного фонду ,що призвело до втрати частини доходів на загальну суму 115824,69 грн.

В судове засідання позивачка не з"явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі , позовні вимоги просила задоволити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила. Вказала, що судовими рішеннями обов"язок по перерахунку та виплаті пенсії покладався на Управління Пенсійного Фонду України в Решетилівському районі Полтавської області.Позивачка взята на облік в Бердичівському об"єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в жовтні 2012 року ,згідно атестата від 24.09.2012 року доплати до пенсії за рішенням суду були обраховані розпорядженням від 9.08.2011 року ,21.10.2011 року ,11.01.2012 року ,але виплати не були проведені в зв"язку з відсутністю фінансування. 2.07.2014 року до Бердичівського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 7.06.2011 року № 2-а-513/10.Позивачка за результатами звернення до Європейського Суду з прав людини 6.10.2014 року отримала всю суму заборгованості з нарахуванням пені за несвоєчасне виконання судового рішення. Враховуючи, що судове рішення було виконано повністю 6.10.2014 року , а до суду з вказаним позовом вона звернулась в березні 2016 року, то нею були пропущені строки звернення до суду,позов підлягає залишенню без розгляду. Вказала, що виконання судових рішень не дає підстав для стягнення компенсації, передбаченої Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».Виплата за рішенням суду мала разовий характер , а тому не підпадає під законодавче визначення доходів ,за порушення строків яких сплачується компенсація. Чинним законодавством визначено порядок виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів ,проте позивачка до органів Державної казначейської служби не зверталась .Відповідач жодних протиправних дій щодо позивачки не вчиняв.

Суд ,дослідивши матеріали справи,прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку відповідача з 24.11.2012 року та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 року за результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області здійснити перерахунок позивачки як інваліду 2 групи відповідно до ч.4 ст.54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати за період з 28.01.2009 року по 20.04.2011 року(а.с.30-33).

Рішення суду щодо нарахування та проведення виплатв сумі 115824,69 грн. було остаточно виконано після звернення до Європейського суду з прав людини 17.09.2014 року шляхом перерахування коштів Державною казначейською службою (а.с.57-58,34-40)та виплачено 6.10.2014 року.

3.03.2016 року позивачка звернулась до відповідача з заявою, в якій просила вчинити дії з нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів на частину нарахованої та сплаченої пенсії(а.с.47-48).

9.03.2016 року у відповідь на звернення відповідачем направлено лист в якому було повідомлено, що виплати за рішенням суду проводяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік, а значить мають разовий характер(а.с.6).

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Питання, пов'язані із здійсненням компетенції громадян втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Виходячи з наведених вище вимог Закону доводи відповідача щодо пропуску строку звернення позивачки до суду є безпідставними .Факт не отримання своєчасно позивачкою пенсії в належному розмірі з вини органу, що призначає і виплачує пенсію,встановлений рішенням суду , а тому і нарахування компенсації втрати частини доходів не обмежується будь-яким строком.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Частиною 1ст. 244-2 КАС України,передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Постановою Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14 було визначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого №159 є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, в даному випадку органом УПФУ добровільно чи на виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 07.11.2012 року по справі №6-131цс12.

Відповідач по справі є суб'єктом владних повноважень , не звільнений від обов'язку виконувати норми ч.1ст. 244-2 КАС України, як наслідок відмова в проведенні позивачу виплати компенсації є очевидно протиправною. Заперечення є безпідставними.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності дій Управління та бездіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, у сфері публічно правових відносин з боку суб'єктів владних повноважень.Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких , заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено «Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.Отже, порушені суб"єктом владних повноважень права позивачки підлягають захисту в судовому порядку.

Судовий збір, від сплати якого позивач була звільненна при зверненні до суду, підлягає відшкодуванню з відповідача в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Бердичівсього об"єднаного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії задоволити повністю. Визнати дії Бердичівсього об"єднаного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправною.

Зобов'язати Бердичівське об"єднане Управління пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 року у справі № 2-а-513/10 за період з 28.01.2009 року по 20.04.2011 року , яка визначається як різниця між розміром пенсії,яка була нарахована та виплачена на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 28.01.2009 року по день фактичної виплати пенсії.

Стягнути з Бердичівсього об"єднаного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області на користь державного бюджету 551,2 грн. судового збору .

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання постанови, складеної в повному обсязі .Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя