Рішення № 62734667, 14.11.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/4132/16-ц

2/221/1110/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року

Волноваський районний суд, Донецької області

В складі: головуючого: судді - Мохова Є.І.

При секретарі - Брідня О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В СТ А Н О В И В:

ПАТ комерційний банк „ПриватБанк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором і свої доводи мотивує тим, що з відповідачем по справі був укладений кредитний договір без номеру від 20.10.2008 року, згідно якого він отримав кредит в розмірі 5000.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти, а відповідач взяв зобовязання щомісячно вносити платежі по кредиту і відсотки за користування кредитними коштами.

Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_2 "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк". У зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті: http://prіvatbank.ua/terms/pages/70, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та витягу з «Тарифів Банку» додані до справи.

Позивач зобовязання по договору виконав і надав відповідачу кредит в розмірі 5000.00 гривень, а відповідач самоусунувся від виконання взятих зобовязань згідно договору, тому станом на 30.06.2016 року має заборгованість 73576 гривень 49 копійок, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 14626.22 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 52958 гривень 53 копійки, заборгованість за пенею та комісією 2250 гривень 00 копійок, штраф (фіксована частина) 250 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) 3491 гривні 74 копійки.

Відповідач порушив умови кредитного договору, тому позивач і просить стягнути з відповідача борг за кредитним договором в сумі 73576 гривень 49 копійок, та судові витрати по оплаті судового збору 1378 гривень 00 копійок.

Представник позивача ОСОБА_3 подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про день і час розгляду справи повідомлялась згідно вимог закону, що підтверджується поштовим повідомленням (що є наявним у справі), про причину неявки суд не інформувала, тому причину її неявки суд визнав не поважною і вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін з постановленням заочного рішення, що відповідає положенню статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Господарська діяльність позивача відбувається на підставі Статуту, Банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 року та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054809 від 176.07.2009 року, що є наявними в матеріалах справи.

Так, з кредитного договору без номеру від 20.10.2008 року, що є наявним у справі вбачається, що позивач і відповідач по справі, уклали кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу, кредит в сумі 5 000 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач взяв зобовязання щомісячно вносити платежі по кредиту і відсотки за користування кредитними коштами і свідчить про те, що договір укладено відповідно до ст. ст. 1054 - 1055 ЦК України.

Про те, що відповідач порушив умови кредитного договору і утворилась заборгованість по кредитному договору, свідчить розрахунок заборгованості, який є наявним у справі, станом на 30.06.2016 року, заборгованість за кредитом 14626.22 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 52958 гривень 53 копійки, заборгованість за пенею та комісією 2250 гривень 00 копійок, штраф (фіксована частина) 250 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) 3491 гривні 74 копійки, а всього 73 576 гривень 49 копійок, що свідчить про те, що відповідач порушив право позивача.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами, а у відповідності зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а відповідно зі ст. 1054 ЦК України позивач надав відповідачу кредит, а відповідачка зобовязалася сплачувати відсотки на суму залишку заборгованості за кредитом, одностороння відмова від виконання зобовязань на підставі ст. 525 ЦК України не допускається, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача і судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378.00 гривень.

На підставі ст. ст.16, 525, 526, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись 10, 27, 31, 60, 88, 131, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с. Петрівське, Волноваського району, Донецької області, зареєстрована і мешкає с. Равнопіль вул. Донецька б. № 32, Волноваського району, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії ВС № 408173 виданий Волноваським РВ ГУМВС України в Донецькій області 11.08.2000 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рахунок № 29092829003111 ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 суму заборгованості 73 576 гривень 49 копійок та судові витрати в сумі 1378 гривень 00 копійки, а всього 74 954 гривень 49 копійок.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідач ОСОБА_1 має право подати до Волноваського районного суду, Донецької області заяву про перегляд заочного рішення протягом 10-ти днів після отримання копії даного рішення.

Оригінал рішення зберігається в цивільній справі № 2/221/1110/2016, № 221/1110/16-ц в архіві Волноваського районного суду, Донецької області.

Суддя Є.І. Мохов

14.11.2016