Ухвала суду № 62732248, 03.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Кривов'яз А.П.

№ 22-ц/796/13213/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 759/6194/16-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Соколової В.В.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про примусовий продаж квартири,-

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.

В обґрунтування вимог посилалась на те, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про примусовий продаж квартири, а тому просила зняти арешт з вказаної квартири.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.09.2016 року заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання шлюбу недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2про примусовий продаж квартири задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, або передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказує те, що ухвала про скасування заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, що заходи забезпечення позову вжиті в цивільній справі №2-1317/2003 року розгляд якої закінчено, але будь-які докази того, що заходи забезпечення позову вжиті саме по вказаній справі судом першої інстанції не досліджувалися, оскаржувана ухвала суду від 05.09.2016 року постановлена судом при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Крім того, зміст ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року, якою були вжиті заходи забезпечення позову судом не досліджувався.

В судовому ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з її обгрунтованості.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч.3,5 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.12.2003 року по справі №2-1317/2003 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про примусовий продаж квартири відмовлено.

В квітні 2016 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 , в якій вона просила зняти арешт з належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_2, який було накладено ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції не витребував цивільну справу №2-1317/2003 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним для встановлення обставин, що саме у вказаній цивільній справі було постановлено ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Вказана ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року в матеріалах даної справи відсутня.

Крім того, розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції не перевірив чи є ОСОБА_3 на час звернення до суду з даною заявою про зняття арешту з об'єкту нерухомого майна власником або співвласником квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції скасовуючи заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2003 року прийшов до передчасного висновку про задоволення заяви про зняття арешту з об'єкту нерухомого майна, а тому ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Відповідно до п.3 ч.1.ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді