Ухвала суду № 62732232, 11.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа 752/13823/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Плахотнюк К.Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/8264/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі головуючого судді Музичко С.Г.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна приватною власністю,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на транспортний засіб - автомобіль Opel Astra, д/нНОМЕР_3, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2. Транспортний засіб - автомобіль Opel Astra, д/нНОМЕР_3, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 виділено ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля Opel Astra, д/нНОМЕР_3 в сумі 90 058,24 гривень, судові витрати в розмірі 958,24 гривень на загальну суму 90 958,82 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна приватною власністю відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_5 про визнання автомобіля Opel Astra, д/н НОМЕР_3 приватною власністю задовольнити в повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що спірний автомобіль був придбаний за кошти, які були позичені ОСОБА_2 у свого батька ОСОБА_6, для здійснення підприємницької діяльності, а тому автомобіль має бути визнаний його приватною власністю.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль є спільним майном подружжям, оскільки придбано на час перебування сторін у шлюбі, а ОСОБА_2 не надано належних доказів у підтвердження придбання автомобіля за позичені кошти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 31.08.2010 року, який було розірвано судовим рішенням 15.08.2015 року.

29.10.2013 року на ім`я ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на транспортний засіб - автомобіль Opel Astra, 1.6 I, 2013 року випуску, д/н НОМЕР_2. (а.с.14).

Державна реєстрація права власності на автомобіль була здійснена під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.(ст. 69 СК України)

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

15.10.2013 року, між АТ «Українська автомобільна корпорація» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено попередній договір № 214273-Y01514 на придбання автомобіля - марки Opel, модель Astra , виробник Adam Opel GmdH, колір gaz 1.6 І, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, на дату підписання попереднього договору ціна автомобіля з ПДВ - 160 130 грн. 00 коп.; для продажу продавцем автомобіля покупцю необхідний строк для виготовлення та\або поставки автомобіля продавцю від виробника чи іншої третьої особи; покупець та продавець взяли на себе зобов'язання укласти договір купівлі-продажу автомобіля (а.с.52-53).

23.06.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договір № 1 про реструктуризацію заборгованості (а.с.54-55).

Як слідує зі змісту, укладеного 23.06.2015 року договору № 1 про реструктуризацію заборгованості, підставою для його укладення стало те, що 14.10.2013 року позичальник отримав від позикодавця до 14.06.2015 року безпроцентну грошову позику на загальну суму 160 000, 00 грн. та отримання позичальником від позикодавця 14 червня 2015 року вимоги про негайне повернення позики.

Доводи апелянта про те, що кошти на придбання автомобіля, були позичені як фізичною особою підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, а тому спірне майно не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, є необґрунтованими, оскільки апелянтом не надано до суду договір позики (розписка) щодо придбання цього майна.

У звіті № 4179 про визначення ринкової вартості КТЗ (автомобіля) - Opel Astra, від 21.09.2015 року, складеного 20.09.2015 року ФОП ОСОБА_7 вказана ринкова вартість транспортного засобу, що станом на 21.09.2015 року склала 180 116, 48 грн. (а.с.59-75).

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума,за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Оскільки автомобіль ОСОБА_2 придбано за час перебування у шлюбі із ОСОБА_5, тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що він є спільним майном подружжя, та стягнув Ѕ частину від ринкової вартості автомобіля.

Судом повно та всебічно з'ясовано обставини справи, яким надано належну правову оцінку. Підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду, яке є законним і обґрунтованим, відсутні.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді