Ухвала суду № 62732212, 27.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 755/8413/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: ЯровенкоН.О.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12571/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Синявському Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Будниченка ОлегаВалерійовича - представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав невиконання вимог закону, визначених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду м. Києва позивач сплатив судовий збір 10.06.2016 р., про що свідчить платіжне доручення №46073 від 10.06.2016 та 13.06.2016 через поштове відділення зв′язку направив на адресу суду клопотання №010-5/764 від 13.06.2016 про долучення до матеріалів справи зазначеного платіжного доручення. Направлення документів на адресу суду підтверджується описом вкладення до цінного листа №0315041047373, реєстром цінних листів від 13.06.2016, а також фіскальним чеком №8920 від 13.06.2016. Зазначене клопотання було отримано Дніпровським районним судом м. Києва 16.06.2016, про що свідчить інформація, отримана з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (роздруківка додається). Вважає, що висновок суду про те, що позивач не усунув недоліки в надані йому строки є передчасними та безпідставними. Позивачем було виконано вимоги Дніпровського районного суду м. Києва вчасно та в повному обсязі, та надіслано на адресу суду відповідні документи.

Позивач в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК).

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

При подачі позовної заяви позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або документів, що підтверджують звільненні від його сплати.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн. та визначено строк для виконання вимог ухвали протягом трьох днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Копію ухвали про усунення недоліків позивач отримав 09 червня 2016 року (а.с.9). На виконання вимог закону, визначених в ухвалі суду першої інстанції, позивач сплатив судовий збір у повному розмірі та 13.06.2016 через поштове відділення зв′язку направив на адресу суду клопотання №010-5/764 від 13.06.2016 про долучення до матеріалів справи зазначеного платіжного доручення. Направлення документів на адресу суду підтверджується описом вкладення до цінного листа № 41047373, реєстром цінних листів від 13.06.2016, а також фіскальним чеком № 8920 від 13.06.2016. Зазначене клопотання було отримано Дніпровським районним судом м. Києва 17.06.2016, про що свідчить штамп на вхідній кореспонденції суду ( а.с. 14).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення заяви без руху.

Перевіряючи матеріали справи та додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, колегія суддів приходить до наступного:

Відповідно до статті 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно із частиною третьою статті 70 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частин першої - третьої статті 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Як вбачається з матеріалів справи, що ухвалою суду від 25 травня 2016 року триденний строк з дня отримання вказаної ухвали ( 09 червня 2016 року) мав закінчитися 12 червня 2016 року - в неділю (вихідний день), у зв'язку із чим кінцевий строк на усунення недоліків закінчувався в перший після вихідного робочий день - 13 червня 2016 року.

Згідно із частиною шостою статті 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Відповідно до штампу на конверті (а. с. 20) позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 13 червня 2016 року здало на пошту документи на виконання ухвали суду від 25 травня 2016 року.

Отже, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 21 червня 2016 року, не звернув уваги на зазначені вимоги законодавства, не врахував можливості здачі позивачем документів на пошту в установлений ухвалою суду від 25 травня 2016 року триденний строк з дня отримання позивачем ухвали й передчасно вирішив питання про неусунення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» недоліків в установлений судовою ухвалою строк.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з передачею питання на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Будниченка Олега Валерійовича - представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року скасувати, і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: