Ухвала суду № 62732085, 11.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/155/16-к Головуючий у І інстанції Сташків В. Б. Провадження № 11-кп/795/941/2016 Категорія - ст. 246 КК України Доповідач Оседач М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Короїда Ю.М., Воронцової С.В.

при секретарі Саповець Л.С.

З участю учасників судового провадження:

прокурора Гапеєвої Н.П.

захисника адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2015 року за № 12015270220000070, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, фізичної особи-підприємця, одруженого, який має на утриманні 2 малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2016 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України і йому призначено

покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Цивільний позов першого заступника керівника Менської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Замглайської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області та Ріпкинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісу задоволено та ухвалено стягнути з останнього в дохід місцевого бюджету Замглайської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області шкоду, завдану незаконною порубкою лісу в сумі 40 324 грн. 77 коп.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення трасологічних експертиз в сумі 368 грн. 28 коп.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та закрити кримінальне провадження. Вказує, що ним давалися пояснення щодо походження деревини, яку він купував і отримав з Замглайського дачного масиву, та внаслідок спилу аварійних дерев на території смт. Замглай. Такі його пояснення підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5, І ванової Н.П. та ОСОБА_6 Вважає, що до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід відноситися критично, оскільки показання цих свідків не відповідають фактичним обставинам справи, а саме, протоколу огляду місця події і вказані свідки, будучи працівниками ДП «Ріпкирайагролісгосп» та відповідальними за вказану в обвинуваченні ділянку лісу, зацікавлені в притягненні будь-кого до відповідальності за незаконну порубку дерев.

Не погоджуючись з аргументацією наявної істотної шкоди зазначає, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 26 лютого 2015 року особисто не рахували кількість спиляних пнів та не заміряли кожен, а слідчим, того дня, було виявлено та оглянуто лише 13 пнів і заміри їх не проводилися взагалі, хоча 27 лютого 2015 року в ході огляду місця події було вже виявлено 19 пнів. Крім того, для визначення розміру матеріальних збитків, згідно норм КПК України слідчий або прокурор зобовязані звернутися до експерта, а тому вважає, що розмір збитків у кримінальному провадженні взагалі не встановлений.

Також, вважає, що жодним доказом не підтверджується час вчинення кримінального правопорушення, який на його думку має бути чітко визначеним, обвинуваченням не наведено жодного доказу щодо способу вчинення злочину, а саме незаконної порубки лісу. Вказує на розбіжності у кількості фрагментів деревини та їх діаметрів, які фігурують в матеріалах кримінального провадження.

Посилаючись на висновок судової трасологічної експертизи відмічає, що вона лише дає можливість припускати, що слід, виявлений під час огляду місця події, був залишений його причепом. Крім того, вважає, що вказаний висновок неможливо брати до уваги, оскільки слідчою направлялось на дослідження незрозуміло яке колесо, поза межами процедури, встановленої КПК.

Апелянт зазначає, що викликають сумніви обставини за яких була вилучена в ході огляду місця події 27 лютого 2015 року деревина обємом 3 м3, оскільки слідча прибула на автомобілі «Нива Шевроле» без жодного причепу і така слідча дія, як зазначено в протоколі, тривала лише 25 хв.

Вважає, що викладені в постанові від 27 лютого 2015 року дані про фіксування слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом безперервного відеозапису, який записаний на оптичний носій не відповідає дійсності та є фальсифікацією.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Суд першої інстанції встановив, що напередодні 26 лютого 2015 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_3, знаходячись на ділянці лісу поблизу смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області в обході №5 кварталі №125, виділ №4, яка, на підставі Державного акту на право постійного користування землею (серії ІІ ЧН № 002514) від 25 вересня 2002 р., перебуває в постійному користуванні Ріпкинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП», маючи умисел на незаконну порубку дерев, без лісорубного квитка (ордера), виданого уповноваженим органом, в порушення Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761, за допомогою пили, здійснив незаконну порубку 19 дерев вільхи, з них:

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 16 см., вартістю 297 грн. 80 коп.;

- 2 вільхи діаметром у корі біля шийки кореня 14 см., вартістю 231 грн. 96 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 18 см., вартістю 297 грн. 80 коп.;

- 2 вільхи діаметром у корі біля шийки кореня 20 см., вартістю 1 222 грн. 52 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 22 см., вартістю 611 грн. 26 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 26 см., вартістю 1 073 грн. 62 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 28 см., вартістю 1 692 грн. 72 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 34 см., вартістю 2 271 грн. 08 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 38 см., вартістю 2 891 грн. 74 коп.;

- 5 вільх діаметром у корі біля шийки кореня 40 см., вартістю 17 757 грн. 94 коп.;

- 2 вільхи діаметром у корі біля шийки кореня 42 см., вартістю 7 103 грн. 18 коп.;

- 1 вільха діаметром у корі біля шийки кореня 48 см, вартістю 4 872 грн. 85 коп.,

чим заподіяв істотну шкоду у вигляді знищення дерев вільхи, чим погіршився породний склад, захисні та екологічні властивості лісу, а також заподіяно збитки, які розраховані згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», на загальну суму 40 324 грн. 77 коп..

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора щодо необхідності залишення вироку без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні суду першої інстанції свою вину за предявленим йому обвинуваченням не визнав та пояснив, що не має ніякого відношення до порубки дерев породи вільх в указаному вище місці. Зазначає, що виявлені на його пилорамі дерева породи вільха походять з дачного масиву поблизу смт. Замглай, де він в лютому 2015 року, на прохання місцевих жителів, здійснював порубку дерев, в т.ч. і вільх. При цьому, йому в завантаженні колод допомагав ОСОБА_5

В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав та дав аналогічні пояснення.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у незаконній порубці лісу, що завдало істотної шкоди, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені представленими у справі доказами у їх сукупності, які перевірялися судом в ході судового розгляду.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, фактичними даними, які зафіксовані в протоколах слідчих дій, речовими доказами та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_10 показав, що він є директором ДП «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП». В лютому 2015 р. його працівниками було виявлено самовільну порубку дерев породи вільха на ділянці лісу поблизу смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області в обході №5 кварталі №125, виділ №4. Він 26 лютого 2015 р. звернувся до міліції за допомогою в розшуку невстановленої особи, яка скоїла вказану порубку дерев, а в подальшому, у вказаному запідозрили ОСОБА_3 Слідчо-розшуковими діями було підтверджено незаконну порубку дерев саме ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні під час судового розгляду надав показання про те, що він є головним лісничим ДП «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП». В один з днів лютого 2015 р. йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про виявлення порубки дерев в обході №5 кварталі №125, виділ №4. Він поїхав в РВ УМВС, забрав слідчого, а вже потім поїхали на місце вчинення правопорушення. Вказує, що незаконна порубка мала місце напередодні 26 лютого 2015 р., точний час вказати не може. Там було проведено огляд місця події, зроблено заміри, встановлено слід від тракторного причепу. Вони з ОСОБА_7 та слідчим поїхали по слідам до асфальту. Сліди довели до пилорами ОСОБА_3, де слідчим були проведені необхідні слідчі дії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він є майстром лісу ДП «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП». В один з днів лютого 2015 р. йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про виявлення порубки дерев в обході №5 кварталі №125, виділ №4. Вказує, що незаконна порубка мала місце напередодні 26 лютого 2015 р., точний час вказати не може. Він поїхав на місце вчинення злочину, а через деякий час приїхали працівники міліції. Сліди довели до пилорами ОСОБА_3, там було виявлено вільху, попиляну на колоди.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні під час судового розгляду надав показання про те, що в один з днів на початку 2015 р., під час виконання службових обовязків в обході №5 кварталі №125, виділ №4 виявив самовільну порубку дерев вільхи, після цього зателефонував ОСОБА_7. При цьому, сліди спилу були свіжі. Вказує, що незаконна порубка мала місце напередодні 26 лютого 2015 р., точний час вказати не може. Він дочекався ОСОБА_7 та працівників міліції та в подальшому поїхав по справам, участі в слідчих діях не приймав.

Згідно фактичних даних, зафіксованих в протоколі огляду місця події від 26 лютого 2015 року вбачається, що на ділянці місцевості в обході № 5 кварталі №125, виділ №4, яка перебуває в постійному користуванні «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» маються 13 свіжоспиляних пнів дерева вільхи (а.к.п. 36-38).

Відповідно до відомостей, які містяться в протоколі огляду місця події від 26 лютого 2015 року вбачається, що на території пилорами в районі вулиці Спортивної в смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області виявлено та вилучено колоди дерев вільх загальним обємом 5 м3, які лежали поряд з колодами дерев берези.

З відомостей, які містяться в протоколі огляду місця події від 27 лютого 2015 року вбачається, що на ділянці місцевості в обході № 5 кварталі №125, виділ №4, яка перебуває в постійному користуванні «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» маються свіжоспиляні: 2 пні вільхи діаметром 14 см., 1 пень вільхи діаметром 16 см., 1 пень вільхи діаметром 18 см., 2 пні вільхи діаметром 20 см., 1 пень вільхи діаметром 22 см., 1 пень вільхи діаметром 26 см., 1 пень вільхи діаметром 28 см., 1 пень вільхи діаметром 34 см., 1 пень вільхи діаметром 38 см., 5 пнів вільхи діаметром 40 см., 2 пня вільхи діаметром 42 см., 1 пень вільхи діаметром 48 см.. Також на даній ділянці виявлено 176 пнів вільхи та 18 пнів сосни зі старим спилом. Крім того виявлено слід правого заднього колеса тракторного причепа та вилучено його у вигляді гіпсового зліпку.

З фактичних даних, що містяться в протоколі огляду місця події від 27 лютого 2015 року вбачається, що біля деревяного паркану пилорами в районі вулиці Спортивної в смт.Замглай Ріпкинського району Чернігівської області виявлено дві купи колод дерева вільхи: в одній колоди загальним обємом 2 м3, а в іншій колоди загальним обємом 3 м3. Також виявлена деревина породи вільхи загальним обємом 3 м3 вилучена та передана на зберігання «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» .

Згідно відомостей, встановлених в ході проведення слідчого експерименту від 27 лютого 2015 р., який проводився за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_7, з застосуванням безперервного відеозапису ходу його проведення, слідує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вказали на обставини виявлення місця незаконної порубки дерев, вказали на те яким чином вони виявили сліди тракторного причіпу, вказали на те, яким чином вони зясували, що сліди з місця вчинення кримінального правопорушення ведуть до пилорами ОСОБА_3

Відповідно до відомостей, які містяться в протоколі обшуку від 26 березня 2015 року проведеного в присутності 2 понятих, експерта ОСОБА_12, ДІМ ОСОБА_13 та ОСОБА_3, вбачається, що в ході санкціонованого обшуку 26 березня 2015 року пилорами між вулицями Комсомольською та Спортивною в смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області вилучено бензопилу із шиною та ціпком, електропилу «Штіль» із шиною та ціпком та тракторний причеп.

З даних, зафіксованих в протоколі огляду деревини від 5 лютого 2016 року, вбачається, що на території «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» було проведено вимірювання 82 деревин породи вільха в штабелі висотою 1,10 м., довжиною 2, 7 м, ширина 1 м., загальний обєм деревини 2,08 м3. При цьому, під час огляду вказаної деревини виявлено, що діаметри деяких колод вільх співпадають з діаметрами вказаними в протоколі огляду місця події від 27 лютого 2015 року, в т.ч.: з діаметрами 16 см., 18 см., 20 см., 22 см., 24 см., 26 см., 40 см..

З висновку судово-трасологічної експертизи від 09 квітня 2015 року № 23, вбачається, що слід фрагменту бігової доріжки протектора шини розміром 257х204мм, зафіксований в гіпсовому зліпку розміром 257х223 мм, вилученому 27 лютого 2015 року під час проведення огляду місця події на території кварталу № 125 виділу 4 обходу № 5 придатний для порівняльного дослідження та встановлення групової належності шини, яка залишила слід, і залишений шиною тією ж групової належності (за формою, розмірами та взаємним розташуванням елементів рельєфного малюнку протектора), що і шина, встановлена на правому задньому колесі тракторного причепа моделі «VOLTYRE IMPLEMENT» (9.00-16 Я-324А), вилученого 26 березня 2015 року в ході обшуку на території пилорами в смт. Замглай, яка належить ОСОБА_3 Відповісти на питання, чи залишений слід шиною колеса, наданого на дослідження неможливо, оскільки окремі ознаки шини у сліді не відображені.

Відповідно до відомостей, які містяться в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 26 лютого 2015 року, складеного головним лісничим ДП «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» ОСОБА_8 вбачається, що у результаті порушення лісового господарства та самовільної вирубки 19 дерев породи вільхи завдано шкоду лісовому господарству на суму 40 324 грн. 77 коп..

Таким чином, зазначений комплекс доказів підтверджує винуватість ОСОБА_3 в незаконній порубці лісу, що завдало істотної шкоди, а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції правильно дана оцінка показанням обвинуваченого ОСОБА_14 щодо його невинуватості та визнано дані показання способом захисту обвинуваченого, які спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, його доводи, що виявлена у нього деревина походить з дачного масиву поблизу смт. Замглай, де він у лютому 2015 року, на прохання місцевих жителів, здійснював порубку в.ч. і вільх і в завантаженні колод йому допомагав ОСОБА_5 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні пояснили, що дійсно вони найняли ОСОБА_3 з метою порубки та викорчовування непридатних дерев, але серед них не було дерев породи вільха, а свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона не просила обвинуваченого спилювати дерева на дачі, оскільки дачі в смт. Замглай немає. Також місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги показання свідка ОСОБА_5, який перебував з обвинуваченим, в певний період часу, в трудових відносинах.

Доводи апелянта, що його версія про походження деревини з дачного масиву поблизу смт. Замглай підтверджується матеріалами Державної екологічної інспекції у Чернігівській області щодо незаконної порубки дерев вільхи на території Замглайської селищної ради Ріпкинського району колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що вказана перевірка вказаним контролюючим органом проводилася у грудні 2015 року, приблизний час вирубки дерев не вказаний та не надано доказів, що цю порубку здійснив ОСОБА_3 Так само обвинуваченим не надано жодних документів та доказів на підтвердження його доводів, що він купував деревину та отримував її внаслідок спилу аварійних дерев, хоча за відповідності вказаних доводів реальним обставинам він міг би надати законні докази, оскільки видалення аварійних дерев чітко регламентується законодавством та може здійснюватися лише на підставі чітко визначених дозвільних документів.

Колегією суддів встановлено, що під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 досліджено всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а тому є неспроможними доводи останнього щодо невідповідності висновків суду фактичних обставинам кримінального провадження, ґрунтування вироку на припущеннях та не мотивування судом висновків з яких підстав взяті до уваги одні докази та відкинуті інші.

Всупереч доводам апелянта, формулювання обвинувачення ОСОБА_3, визнане судом доведеним, яке зазначено у оскаржуваному вироку суду, містить обставини, які свідчать про наявність складу злочину в діях ОСОБА_3, в тому числі і його суб'єктивної та об'єктивної сторони.

Також, на переконання колегії суддів судом першої інстанції обґрунтовано наявність істотної шкоди, яка полягає у тому, що у звязку зі знищенням дерев вільхи погіршився природний склад, захисні та екологічні властивості лісу, а також заподіяно збитки, що прямо передбачено п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду Україна від 10 грудня 2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» згідно яких, вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною (ч. 1 ст. 244, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249 КК), суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання. У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо.

Доводи обвинуваченого про недопустимість, як доказу, розрахунків викладених у акті огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 26 лютого 2015 року, складеного головним лісничим ДП «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» ОСОБА_8 щодо розміру заданої шкоди з огляду на відсутність проведеної експертизи з цього питання, то колегія суддів приходить до наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» передбачені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

Отже, розмір шкоди завданої незаконною порубкою лісу визначається не експертним шляхом, а уповноваженими на те особами відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», про що вірно зазначено у вироку місцевого суду.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, так як висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 246 КК України, є логічними, послідовними та підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, при цьому поза увагою суду не залишилися докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Так, місцевим судом обґрунтовано враховані та покладені в основу вироку показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7, які узгоджуються між собою та іншими доказами у кримінальному провадженні. Доводи обвинуваченого про їх невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на розбіжності в хронології з протоколами слідчих дій, а також зацікавленість вказаних осіб у результатах кримінального провадження, в звязку з тим, що останні являються працівниками ДП «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Так, плутанина в показаннях вказаних свідків, як в ході проведення слідчого експерименту 27 лютого 2015 року так і в ході безпосереднього допиту в судовому засіданні, як вірно встановлено та повністю обґрунтовано у вироку місцевого суду пояснюється тим, що огляд місця події проводився 26 лютого 2015 року без участі ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а вже 27 лютого того ж року огляд місця події був проведений за участю ОСОБА_8

Посилання апелянта щодо відсутності доказів про час вчинення кримінального правопорушення, який на його думку має бути чітко визначений, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, так як матеріалами кримінального провадження не доводиться, що незаконна порубка дерев мала місце 25 лютого 2015 року і враховуючи те, що 26 лютого 2015 року були виявлені свіжоспиляні пні дерев породи вільхи, а з показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вбачається, що вказане могло мати місце в певний проміжок часу до 26 лютого 2015 року, а тому, взявши до уваги викладене, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що в обвинуваченні визнаному судом доведеним, слід вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене напередодні 26 лютого 2015 року, у невстановлений органом досудового розслідування час.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про недоведеність обвинуваченням способу вчинення злочину, а саме незаконної порубки лісу, оскільки згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_3 вчинив інкриміноване діяння за допомогою пили. Згідно протоколу обшуку у нього були вилучені бензопила «Дружба» та електропила «Штіль», а висновок судово-трасологічної експертизи від 31 липня 2015 року № 655 не спростовує твердження сторони обвинувачення, що незаконна порубка була вчинена за допомогою пили. Щодо електропили, судом її обґрунтовано не враховано, як спосіб вчинення злочину, оскільки вона не могла бути задіяна в незаконній порубці лісу на ділянці місцевості, де відсутня електрична енергія та згідно вироку суду повернута ОСОБА_3, як законному володільцю.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 щодо висновку трасологічної експертизи від 9 квітня 2015 року № 23, який на його думку неможливо брати до уваги в звязку з втратою частини речового доказу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаний висновок лише в сукупності з іншими доказами та показаннями свідків врахований, як доказ обвинувачення. Крім того, факт втрати складової частини речового доказу, а саме правого заднього колеса тракторного причіпу, на час його безпосереднього огляду 6 травня 2016 року, який встановлений в ході службової перевірки Ріпкинського ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, не має правового значення для даного кримінального провадження, так як речовим доказом по провадженню визнаний сам тракторний причіп в цілому, а не праве заднє колесо та у звязку з тим, що висновок судово-трасологічної експертизи ґрунтувався на чинних, на той момент, фактичних даних.

Доводи апелянта в скарзі відносно розбіжності щодо кількості фрагментів деревини та їх діаметрів, які фігурують в матеріалах кримінального провадження, зокрема, висновку експерта від 31 липня 2015 року № 655, протоколі огляду слідчого від 5 лютого 2016 року, на думку колегії суддів, є надуманими та спростовуються матеріалами кримінального провадження. Так, з протоколу огляду деревини від 5 лютого 2016 року, проведеного слідчим Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_17 вбачається, що на території «РІПКИРАЙАГРОЛІСГОСП» було проведено вимірювання 82 деревин породи вільха в штабелі висотою 1,10 м., довжиною 2, 7 м, ширина 1 м., загальний обєм деревини 2,08 м3. При цьому, під час огляду вказаної деревини виявлено, що діаметри деяких колод вільх співпадають з діаметрами вказаними в протоколі огляду місця події від 27 лютого 2015 року, в т.ч.: з діаметрами 16 см., 18 см., 20 см., 22 см., 24 см., 26 см., 40 см.

Так само, на думку колегії суддів позбавлені правового підґрунтя доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо відеозапису слідчого експерименту від 27 лютого 2015 року та недолучення до інших протоколів слідчих дій диску або іншого матеріального носія на яких вони зафіксовані, оскільки вказаний відеозапис та інші недолучені відеозаписи не були предметом безпосереднього дослідження в суді та не враховувалися судом при ухваленні вироку, в звязку з чим колегія суддів вважає, що доводи з приводу вказаних обставин не може бути предметом апеляційного розгляду та жодним чином не впливають на обґрунтованість ухваленого вироку.

Посилання апелянта про обґрунтовані сумніви, що в нього взагалі вилучалася деревина 27 лютого 2015 року в звязку з технічними можливостями, оскільки слідча прибула на автомобілі «Нива Шевроле» без жодного причепу та ця слідча дія, як вказано у протоколі, тривала лише 25 хв., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки безпосередньо досліджені в судовому засіданні та зазначені у вироку докази в сукупності підтверджують встановлені судом обставини щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину та не містять істотних суперечностей між собою, а вказані обвинуваченим сумніви жодним чином необґрунтовані на ґрунтуються на його субєктивній думці.

Таким чином, колегія суддів вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України стороною обвинувачення доведена, а тому підстав для закриття провадження за недоведеністю вини - немає.

Призначене у відповідності з вимогами статті 65 КК України судом першої інстанції покарання ОСОБА_3, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також відомостей про особу обвинуваченого, у виді штрафу, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_3, а також про безпідставність доводів апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2016 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

Ю.М. ОСОБА_18 ОСОБА_19 Воронцова