Рішення № 62731148, 10.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3525/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2013 року,

встановила:

У серпні 2011 р. публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі Банк) звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів на користь Банку: 1) солідарно заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 78532,30 доларів США; 2) стягнути судові витрати

Позовні вимоги Банк обґрунтовував тим, що за умовами укладеного 15.09.2006 р. між Банком та ОСОБА_4 Договором про іпотечний кредит № 908-н (далі Кредитний договір) останній отримав від Банку кредит у сумі 69300,00 доларів США, строком до 15.09.2026 р., зі сплатою процентів за користування грошима у розмірі - 11,5 % річних. Кредит видано на придбання квартири АДРЕСА_1 (далі Кватира).

Для забезпечення зобовязань за кредитним договором 15.09.2006 р. Банком були укладені: 1) з ОСОБА_4 Іпотечний договір, за яким останній передав в іпотеку придбану за кредит вищевказану квартиру; 2) з ОСОБА_5 - договір поруки № 1 (далі Договір поруки). Відповідно до п. п. 1.1, 4.1 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання в повному обсязі зобовязань позичальника. Договір поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання за кредитним договором.

Позичальник свої обовязки з повернення кредиту, сплати процентів не виконав. Станом на 13.09.2010 р. виникла заборгованість у загальному розмірі 78532,30 долара США, в тому числі: - заборгованість за кредитом 55670,00 доларів США; - прострочена заборгованість за кредитом 6835,00 доларів США; - заборгованість за відсотками 12440,44 долара США; - пеня по кредиту 1352,84 долара США; - пеня по відсоткам 2233,96 долара США.

Відповідно до п. 4.2.2 кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж за 2 місяці, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів.

Представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити його за вказаних у позові підстав. У судове засідання з розгляду справи по суті представник Банку не зявився. Про час і місце розгляду справи Банк сповіщений належним чином. Представник Банку надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі у судове засідання не зявилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2012 р. позов Банку задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Банку: 1) заборгованість за кредитним договором № 908-н від 15.09.2006 р. у розмірі 78532,20 доларів США, що в перерахуванні на національну валюту України на день постановлення судом рішення за курсом НБУ (798,7900 грн. за 100 доларів США) становить - 627473,077 грн.; 2) державне мито у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. заяву ОСОБА_4 від 08.05.2012 р. про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2012 р. задоволено. Заочне рішення скасовано. Справу призначено до розгляду в загальному порядку.

У листопаді 2012 р. Банк збільшив позовні вимоги. Просив стягнути заборгованість станом на 15.10.2012 р. у розмірі 89953,00 долара США та 49884,31 грн., яка складається з: - залишок основного боргу 48 420,00 доларів США; - прострочена заборгованість за кредитом 14 085,06 долара США; - прострочені проценти за користування кредитом 27447,94 долара США; - прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту 3920,00 грн.; - пеня за прострочений основний борг по кредиту 15496,11 грн.; - пеня за прострочені проценти за користування кредитом 29927,95 грн.; - пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту 540,25 грн..

Повторним заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2013 р. позов Банку задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Банку: 1) заборгованість за кредитним договором № 908-н від 15.09.2006 р. у розмірі - 89953,00 долара США та 49884,31 грн., яка складається з: - залишок основного боргу по кредиту 48 420,00 доларів США; - прострочений борг по кредиту 14 085,06 долара США; - прострочені проценти за користування кредитом 27447,94 долара США; - прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту 3920,00 грн.; - пеня за прострочений основний борг по кредиту 15496,11 грн.; - пеня за прострочені проценти за користування кредитом 29927,95 грн.; - пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту 540,25 грн.; 2) державне мито у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2014 р. заяву ОСОБА_4 від 28.08.2014 р. про перегляд повторного заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2013 р. залишено без задоволення. Розгляд судом першої інстанції заяви про перегляд повторного заочного рішення суперечить вимогам ч. 3 ст. 232 ЦПК про те, що повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку. Посилається на те, що рішення ухвалено судом при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Банк у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити. Заочне рішення суду залишити без змін. Посилався на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Банк виконав умови кредитного договору. У звязку з невиконанням позичальником своїх обовязків виникла заборгованість. 30.09.2010 р., скориставшись своїм правом за умовами кредитного договору, Банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту, яку останній не виконав. ОСОБА_4 двічі подавав заяву про перегляд заочного рішення. Разом з тим, апеляційна скарга була подана через значний проміжок часу. Апелянт таким чином зловживає своїми процесуальними правами.

Представник Банку в судовому засіданні підтримала викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу доводи та вимоги.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове не зявилася. Про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Згідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін, належним чином сповіщених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Ухвалюючи повторне заочне рішення про задоволення позову Банку, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_4 порушив взяті на себе зобовязання за кредитним договором з повернення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами, у звязку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню (Т. 1, а. с. 164 167).

Колегія суддів вважає, що погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, цих висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального (ст. ст. 11, 15, 509, 525, 526, 546, 553, 1054 ЦК України ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів») та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213 ЦПК України) права. Доводи апелянта є обґрунтованими.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.09.2006 р. між Банком та ОСОБА_4 було укладено Договір про іпотечний кредит № 908-н (Т. 1, а. с. 15 20), за умовами якого останній отримав від Банку кредит у сумі 69300,00 доларів США (Т. 1, а. с. 27), строком до 15.09.2026 р., зі сплатою процентів за користування грошима у розмірі - 11,5 % річних.

Відповідно до п. п. 1.2, 2.17, 4.2.2, 7.3 кредитного договору кредит видано на придбання квартири АДРЕСА_1, тобто вказаний кредит є споживчим кредитом.

Виконання Позичальником вимоги Банку щодо дострокового повернення суми кредиту, належних до сплати процентів та інших платежів відповідно до умов цього Договору повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати надіслання банком відповідної вимоги.

При виникненні простроченої заборгованості за Кредитом чи процентами більше ніж на 2 місяці, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором.

Будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу Сторін, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього Договору.

Для забезпечення зобовязань за кредитним договором 15.09.2006 р. Банком були укладені: 1) з ОСОБА_4 Іпотечний договір (Т. 1, а. с. 21 26), за яким останній передав в іпотеку придбану за кредитні кошти квартиру АДРЕСА_1 (п. п. 1.1, 1.2); 2) з ОСОБА_5 - договір поруки № 1 (Т. 1, а. с. 28 30). Відповідно до п. п. 1.1, 4.1 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання в повному обсязі зобовязань позичальника. Договір поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання за кредитним договором.

Позичальник свої обовязки з повернення кредиту, сплати процентів не виконав. Станом на 15.10.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 89953,00 долара США та 49884,31 грн., яка складається з: - залишок основного боргу 48 420,00 доларів США; - прострочена заборгованість за кредитом 14 085,06 долара США; - прострочені проценти за користування кредитом 27447,94 долара США; - прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту 3920,00 грн.; - пеня за прострочений основний борг по кредиту 15496,11 грн.; - пеня за прострочені проценти за користування кредитом 29927,95 грн.; - пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту 540,25 грн..

30.09.2010 р. Банк, на підставі п. 4.2.2 кредитного договору, направив ОСОБА_4 вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості протягом тридцяти днів (Т. 2, а. с. 15). Вказана вимога не була вручена ОСОБА_4, повернулася до Банку з приміткою - «За закінченням терміну зберігання» (Т. 2, а. с. 15 зворотня сторона).

Відповідно до наданого представником ОСОБА_4 конверту, листа Банку та опису вкладення Банк 16.08.2011 р. повторно надіслав вимогу позичальнику про дострокове повернення останнім всієї суми заборгованості протягом тридцяти днів (Т. 2, а. с. 58 - 59).

Позовна заява Банку зареєстрована у суді 16.08.2011 р. (Т. 1, а. с. 3).

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, правовідносини із забезпечення виконання кредитного договору.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 546, 553 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Згідно із ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції чинній на час виникнення правовідносин, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійсненні споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Достовірно встановлено, що відправлену Банком у 2010 р. вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості Позичальник не отримав, а вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості у 2011 р. Банк направив Позичальнику в день звернення до суду.

Крім того, Банк у правовідносинах з поручителем не дотримався вимог п. 2.1 Договору поруки № 1 від 15.09.2006 р. про те, що у разі порушення Боржником виконання зобовязання Кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобовязання Боржника перед Кредитором згідно з умовами Кредитного договору та в порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 7.3 кредитного договору передбачено, що будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу Сторін, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього Договору.

Пунктом 6.1 договору поруки передбачено, що будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу Сторін. Повідомлення можуть також направлятися по факсу, при цьому такі повідомлення мають попередній характер і повинні бути підтверджені належним чином відповідно до положень цього пункту.

Матеріали справи не містять доказів направлення, отримання Поручителем вимоги Банку про дострокове повернення всієї суми заборгованості.

Виходячи з встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає, що звернення Банку з позовом до суду є передчасним. У задоволенні позову Банку необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. ст. 3, 11 ЦПК України Банк не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором після направлення та отримання відповідачами відповідної вимоги. Строк дії кредитного договору не закінчився, він діє до - 15.09.2026 р..

Доводи представника Банку про те, що право на звернення з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитом виникло у Банку на тридцять перший робочий день з дати надіслання банком відповідної вимоги, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з вищевказаних положень ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, виходячи з таких загальних засад цивільного законодавства як справедливість та добросовісність, позичальник та поручитель повинні знати про зміну строку виконання основного зобовязання. На це, зокрема направлені положення п. 7.3 кредитного договору про те, що будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу Сторін.

Доводи представника Банку про те, що не можна встановити зміст поштового відправлення від 16.08.2011 р. спростовуються описом вкладення за штрихкодом № 6504510936124, який співпадає з штрихкодом конверта від 16.08.2011 р. (Т. 2, а. с. ).

Виходячи з вищевказаного, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що порушення судом першої інстанції вищевказаних норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

ОСОБА_3