Ухвала суду № 62730552, 14.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/5027/14-ц 14.11.2016 14.11.2016 14.11.2016

Провадження №22-ц/784/2229/16

Єдиний унікальний номер 488/5027/14-ц

Номер провадження 22-ц/784/2229/16

Категорія 7

Головуючий 1 інстанції Безпрозванний В.В.

Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

14 листопада 2016 року м. Миколаїв

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого Прокопчук Л.М.,

суддів Данилової О.О., Темнікової В.І

із секретарем судового засідання Лептуга С.С.

за участю прокурора Цвікілевич Н.В.

представника Миколаївської обласної державної адміністрації ОСОБА_1

представника Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві клопотання ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_3, про призначення по справі земельно-технічної експертизи,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, ДП «Миколаївське лісове господарство» звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що перевіркою, проведеною прокуратурою Корабельного району м. Миколаєва, виявлено порушення вимог законодавства при передачі належних державі земельних ділянок у приватну власність. Так, пунктом 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 42/65 від 17.12.2009 року ОСОБА_6 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, площею 1000 кв.м. з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по вул. Гагаріна, 80/12 у м. Миколаєві. Пунктами 10, 10.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 47/51 від 25.06.2010 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1000 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її за функціональним призначенням до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул. Гагаріна 1/1-а у м. Миколаєві. На підставі вказаного рішення міської ради ОСОБА_6 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 904571 від 02.09.2010 року з кадастровим номером 4810136600:05:031:0028. Після цього, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу від 14.10.2010 року, на підставі якого остання отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 611632 від 22.12.2010 року. У подальшому на підставі укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу від 30.08.2013 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції області внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 2313088 про право власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку.

Зазначені вище рішення Миколаївської міської ради прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Так, відповідно до наявних в проекті землеустрою текстових та графічних матеріалів, спірна земельна ділянка надана ОСОБА_6 за рахунок земель державного лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП «Миколаївське лісове господарство». Будь-які погоджувальні документи, які свідчать про належне вилучення земельної ділянки у ДП «Миколаївське лісове господарство» у проекті відведення відсутні та відповідно до інформації підприємства нікому не надавалась. Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду надавалась ОСОБА_6 для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення, проект відведення повинен бути погоджений органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Проте, відповідно до інформації Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства № 896 від 11.09.2014 року та ДП «Миколаївське лісове господарство» від 12.09.2014 року висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 спірної ділянки не надавався. Пунктом 4.1.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України за № 391 від 03.12.2004 року, обов'язкова державна експертиза проектів землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах (на даний час Державне агентство земельних ресурсів України). Проте, згідно інформації Держземагенства України від 06.08.2014 року обов'язкова державна експертиза вказаного проекту відведення не проводилась. Враховуючи викладене, за відсутності позитивного висновку державної експертизи вказаний проект відведення взагалі не міг бути затверджений. Таким чином, у наслідок грубого порушення Миколаївською міською радою вимог законодавства, за відсутності згоди належного землекористувача, висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, прийнято рішення про надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки за рахунок земель ДП «Миколаївське лісове господарство».

Окрім цього, позивач зазначав, що строки давності, встановлені ст. 257 ЦК України тривалістю три роки у даному випадку пропущені з поважних причин, оскільки порушення закону при передачі у власність земельної ділянки лісового фонду виявлені прокуратурою м. Миколаєва під час проведеної у серпні 2014 року перевірки додержання вимог земельного законодавства в діяльності Миколаївської міської ради, за результатами якої за 05.08.2014 р. розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст.364 КК України.

На підставі викладеного, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач просив суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду із позовом поважними та поновити строк позовної давності. Визнати незаконним та скасувати пункт 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 42/65 від 17.12.2009 року, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку орієнтовною площею до 1000 кв.м з наданням адреси: вул. Гагаріна, 80/12 у м. Миколаєві; визнати незаконним та скасувати пункти 10, 10.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 47/51 від 25.06.2010 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею до 1000 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її за функціональним призначенням до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул. Гагаріна 1/1-а у м. Миколаєві; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м. кадастровий номер 4810136600:05:031:0028 №2935 від 14.10.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:05:031:0028 № 2231 від 30.08.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5; визнати недійсними виданий ОСОБА_6 державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 904571 від 02.09.2010 року з кадастровим номером 4810136600:05:031:0028. Скасувати у Державному реєстрі речових прав запис №2313088 про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:003:0028, розташовану по вул. Гагаріна 1/1-а в місті Миколаєві для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:003:0028 вартістю 137 580 грн. по вул. Гагаріна 1/1-а, в місті Миколаєві у власність держави в особі ДП «Миколаївське лісове господарство» (а.с.1-12, 207-209).

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2016 року позов задоволено (а.с. 253-256).

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 269-271).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надійшло клопотання про призначення земельно технічної експертизи. На вирішення експертів представник відповідача просив поставити наступне питання:

1.Чи має місце порушення землекористування ДП «Миколаївське лісове господарство», зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок (таксаційних виділів) дерлісфонду урощича «Жовтневого» квартал 43 та земельної ділянки площею 1000 кв. м кадастровий номер 4810136600:05:031:0028 по вул. Гагаріна, 1/1-а у м. Миколаєві відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів? (а.с.19-20 т.2).

Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів прийшла до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України експертиза може бути призначена судом за заявою осіб, які беруть участь у справі, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

З тексту заяви про призначення експертизи вбачається, що вона містить аналіз доказів, які є в справі, стосовно доведеності перебування спірної земельної ділянки в складі земель ДП «Миколаївське лісове господарство» до прийняття рішень Миколаївською міською радою в 2009 та 2010 роках про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки і фактично відповідач виражає свою незгоду з тим, як суд першої інстанції оцінив ці докази.

Встановлення того, яка саме земельна ділянка (площа та межі) урочища «Жовтневе» (квартал 43) була надана ДП «Миколаївське лісове господарство» для ведення лісового господарства не потребує спеціальних знань у галузі землеустрою, так як відноситься суто до правового аналізу правовстановлюючих документів, що є компетенцією суду при прийнятті рішення по справі.

Отже, порушене в заяві питання стосується встановлення обставин по справі, які потребують не спеціальних знань у галузі землеустрою, а оцінки доказів, яка має грунтуватися на досліджених в ході розгляду справи матеріалів справи.

Таким чином, правові підстави для призначення по справі земельно технічної експертизи відсутні.

Керуючись ст. 143, 202, 203, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні клопотання ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_3, про призначення по справі земельно-технічної експертизи відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді