Ухвала суду № 62730395, 14.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/1095/15-ц 14.11.2016 14.11.2016 14.11.2016

Провадження №22-ц/784/2491/16

Справа № 468/1095/15-ц

Провадження № 22ц/784/2491/16 Головуючий суду першої інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

14 листопада 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участю:

- відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2016 року постановлену за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору та застосування наслідків недійсності договору,

встановила:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору №NKT0GA00000023 від 26 липня 2007 року.

У вересні 2015 року ОСОБА_3 предявив зустрічний позов до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним цього кредитного договору та застосування наслідків недійсності договору.

07 жовтня 2016 року відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявою про забезпечення зустрічного позову, заборонивши Банку вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності квартири АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 26 липня 2007 року, укладеним в порядку забезпечення вказаного кредитного зобовязання.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2016 року вказана заява задоволена.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність ухвали суду, просив її скасувати.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність її доводів, просив апеляційну скаргу відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України метою забезпечення позову є вжиття тимчасових заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

ОСОБА_3 предявив зустрічний позов до Банку про визнання недійсним кредитного договору та застосування наслідків недійсності правочину.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову відповідач надав повідомлення та вимогу Банку про усунення порушення основного зобовязання від 20 вересня 2016 року, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_3 повідомлено про намір Банку після спливу тридцятиденного строку з дня їх отримання задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Тому посилання Банку в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не надані відомості, потрібні для забезпечення позову є необґрунтованими.

Постановляючи ухвалу про заборону позивачу проводити стягнення за рахунок іпотечного майна, суд вірно врахував, що вжиті ним заходи забезпечення позову гарантують можливість реалізації зустрічних позовних вимог у разі їх задоволення, а тому можуть бути застосовані як захід забезпечення заявлених відповідачем вимог.

Враховуючи наведене, районний суд обґрунтовано виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, оскаржувана ухвала суду, як постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити, а ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

ОСОБА_4