Ухвала суду № 62729446, 16.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/7971/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Панька В.Ф., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря : Шукаль О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 01 вересня 2016 року про визнання неподаною та повернення заяви позивачам в справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Руськокомарівської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації та визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.09.2016 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто позивачам.

Не погоджуючись з такою ухвалою позивачі подали апеляційну скаргу в якій ставлять питання про скасування даної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в справі. Мотивують свої вимоги тим, що ухвала суду постановлена в порушення вимог норм процесуального законодавства, а тому вважають її незаконною.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили задоволити таку з наведених у ній підстав.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, але повідомлялись належним чином про час та місце судового розгляду. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не подавали, а тому, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що приймали участь у справі та вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали суду від 08.08.2016 року підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру та не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в належному розмірі. Дану позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України та надано строк для усунення відповідних недоліків.

У подальшому, ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 01.09.2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам, мотивуючи це тим, що недоліки зазначені в ухвалі позивачами не виконані.

Однак із даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду першої інстанції від 08.08.2016 року про залишення без руху позовної заяви направлена позивачам 23.08.2016 року. Та згідно рекомендованого повідомлення, наявного на а.с. 13, отримана одним з позивачів 25.08.2016 року.

В подальшому, на виконання вимог ухвали, 30.08.2016 року позивачі надіслали заяву про усунення недоліків, що підтверджується поштовим штемпелем Укрпошти на конверті.

Відповідно до ст. 67 ЦПК України, строки в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, встановлюються судом.

Статтею 69 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Оскільки оскаржувана ухвала отримана позивачами 25.08.2016 року та недоліки, які були зазначені в такій ухвалі усунуті позивачами в межах строку наданого судом та були здані на пошту 30.08.2016 року, то і строк не можна вважати пропущеним.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в суду першої інстанції не було правових підстав для визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу, у зв'язку із чим ухвала суду, підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права. А це у свою чергу є підставою для направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в справі.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задоволити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 01 вересня 2016 року про визнання неподаною та повернення заяви позивачам - скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _____ Судді : _____

_____