Рішення № 62728376, 21.06.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16239/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - Ореховської К.Е.

при секретарі - Шкіндер І.М.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

м.Рівне

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Рівнетурист", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про виділ в натурі частини майна, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду із цивільним позовом до приватного акціонерного товариства "Рівнетурист" про виділення в натурі частини майна, посилаючись на те, що 26.12.2005 року між нею та ФОП ОСОБА_6 укладено договір купівлі - продажу, за яким вона набула права власності на приміщення цокольного поверху ресторану загальною площею 331,3 кв.м., що складає 10/100 ідеальної частки будівлі ресторану літ. "А-3", що складає цілу ідеальну частку в складі будівель туркомплексу "Турист" за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 36. Співвласником інших приміщень являється відповідач. Однак, усної домовленості про порядок користування та утримання майна між ними не досягнуто. Просить виділити її частку в натурі.

Рішенням Рівненського міського суду від 08.11.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені .

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 10 липня 2015 року рішення Рівненського міського суду від 08 листопада 2013 року та ухвалу Рівненського міського суду від 20 грудня 2013 року скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 листопада 2013 року, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року, рішення апеляційного суду Рівненської області від 10 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі змісту ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року вбачається, що висновки апеляційного суду щодо порушення рішенням суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не брала участі у розгляді справи, а саме іншого співвласника у справі часткової власності ОСОБА_5 э переконливими.

12 лютого 2016 року ухвалою Рівненського міського суду до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали повністю, за мотивів, що викладені у позовній заяві. Крім того зазначають, що інтереси залученої третьої особи ОСОБА_7, яка не заявляє самостійні вимоги не порушені, оскільки вона не являється співласником спірного приміщення. Вказане підтверджується письмовими доказавми,які долучені до матеріалів справи. Просили позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечив щодо задоволення позову.Додатково пояснив, що в 2013 році між ними та позивачем існував спір, оскільки не було досягнуто домовленості порядку користування спільного приміщення.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5та її представники в судове засідання не зявилася, однак про розгляд справи були неоднаразово повідомлені у передбачений законом спосіб .

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку ,що позовні вимоги підлягають до задоволення , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у відповідності до Договору купівлі - продажу від 26.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, фізична особа - підприємець ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_1 приміщення цокольного поверху ресторану (літ. "А-1-3"): У2 № 1; У2 № 2; № 2-1; № 3; № 4; № 5; № 6; № 7; № 8; № 9; № 10; № 11; № 12; № 13; № 14; № 15; № 16; № 16-1; № 17; № 17-1; № 17-2; № 17-3; № 66, загальною площею 331,3 кв.м., що складає 10/100 ідеальну частку від будівлі ресторану літ. "А-1-3", що складає цілу ідеальну частку в складі будівель туркомплексу "Турист".

Відповідно до оглянутого витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 9447031, виданого комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", за ОСОБА_1 зареєстровано 10/100 частини ідеальної частки від будівлі ресторану літ. "А-1-3" загальною площею 331,3 кв.м.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 набула права власності на частку в розмірі 10/100 будівель туркомплексу "Турист", що знаходиться у м. Рівне, вул.Київська,36.

Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ПАТ "Рівнетурист" є власником 90/100 частини будівлі ресторану літ."А-3" загальною площею 2963,4 кв.м. , яке знаходиться за адресою м.Рівне,вул.Київська 36.

Вказані докази оглянуті та перевірені судом шляхом огляду витребуваної з Рівненського міського бюро технічної інвентаризації інвентаризаційної справи будівлі,яке знаходиться за адресою: м.Рівне , вул.Київська 36.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку ,що співласниками приміщення будівлі ресторанув складі будівель туркомплексу "Турист за адресою м.Рівне,вул.Київська 36 є ПАТ "Рівнетурист " та ОСОБА_1,однак приміщення між ними в натурі не поділено.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із ч.1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Стаття 356 ЦК України, встановлює, що майно, що є у власності двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. Згідно із ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками, при цьому право спільної часткової власності на нього припиняється.

Таким чином , позивач ОСОБА_1, відповідно до ст.3 ЦПК України та ст.15 ЦК України звернулась в суд на захист свого права.

Відповідно до висновку будівельно - технічної експертизи № 177 від 05.07.2013 року, проведеної експертом ОСОБА_9, запропоновано поділ спільного приміщення із частковим його переобладнанням, при чому ці приміщення не матимуть спільних приміщень з іншими співвласниками будівлі і матимуть окремі входи (виходи) на земельну ділянку, вони облаштовані самостійними інженерними мережами: електропостачанням, водопроводом, каналізацією.

Допитана в судовому засіданні експерта ОСОБА_9, повністю підтримала висновок будівельно технічної експертизи по листу ОСОБА_1 від 31.05.2013 року складеного 05.07.2013 року та пояснила ,що запропонований поділ є доцільним та не порушує інтереси співласників спірного приміщення.

Що стосується прав третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_10судом встановлено наступне.

Згідно договору купівлі - продажу від 11.04.2006 року укладеного між ТОВ «Фірма - «Веселка» та ОСОБА_5 остання придбала приміщення кафе з літнім маданчиком.

З оглянутого витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 10377592 від 12.04.2006 року ОСОБА_5 є власником 1/1 приміщення кафе з літнім майданчиком за адресою м.Рівне,вул.Київська, 36.

Відповідно до оглянутих матеріалів інвентаризаційної справи ПАТ "Рівнетурист" вказане приміщення є окремим об"єктом нерухомості та не входить до складу спірного приміщення.

Таким чином, аналізуючи норми ЦК України вказаний спір не порушують інтереси третьої особи ОСОБА_10 ,яка не заявляє самості вимоги, оскільки вона не є власником спірного приміщення.

Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги, що належні позивачу та відповідачу приміщення можуть бути поділені в натурі без порушення будівельних норм, а представник відповідача позовні вимоги визнав, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 212 - 215, 294, 296, 297 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Рівнетурист", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про виділ в натурі частини майна - задовольнити.

Виділити в натурі частку ОСОБА_1, що становить 10X100 ідеальної частки від будівлі ресторану літ. "А-1-3" в складі будівель туркомплексу "Турист", що знаходиться за адресою : м. Рівне, вул. Київська, 36 , згідно з варіантом розподілу, зазначеним у висновку будівельно-технічної експертизи від 05.07.2013 року, виділивши ОСОБА_1 в натурі приміщення цокольного поверху загальною площею 330,4 кв.м., що складаються з: № 1 площею 3,0 кв.м.; № 2 площею 23,2 кв.м., № 2-1 площею 12,8 кв.м.; № З площею 4,8 кв.м.; № 4 площею 4,1 кв.м.; № 5 площею 1,1 кв.м.; № 6 площею 1,1 кв.м.; № 7 площею 1,1 кв.м.; № 8 площею 1,1 кв.м.; № 9 площею 1,1 кв.м.; № 10 площею 5,0 кв.м.; № 11 площею 4,6 кв.м.; № 12 площею 65,6 кв.м.; № 13 площею 20,7 кв.м.; № 14 площею 20,2 кв. м.; № 15 площею 8,1 кв.м.; № 16 площею 40,4 кв.м.; № 16-1 площею 11,2 кв.м.; № 17 площею 48,0 кв.м.; № 17-1 площею 8,5 кв.м.; № 17-2 площею 9,3 кв.м.; № 17-3 площею 6,4 кв.м.; № 66 площею 28,8 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської обла'сті через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду К.Е. Ореховська