Постанова № 62727876, 11.11.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6486/16-а

Провадження 2-а/524/387/16

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

11.11.2016 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капрала поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з дійсним позовом. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.08.2016р. поліцейським роти №1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капралом поліції ОСОБА_2 відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.. Вважає, що постанова винесена незаконно, оскільки його зупинка була повязана з обслуговуванням кафе, що належить його сім'ї. Також, він звертав увагу поліцейського, що він зупинився не на тротуарі, а прибудинковій площі.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати протиправними дії поліцейського щодо притягнення його до адміністративної відповідальності; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДР№119932 від 12.08.2016р.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити. Зазначив, що його дружині на праві власності належить кафе з літньою площадкою та торгівельним комплексом за адресою: м.Кременчук, просп. Лесі Українки, 16-А, а також земельна ділянка для його експлуатації та обслуговування, площею 465кв.м. Згідно архітектурно-планувального завдання на проектування реконструкції кафе, під'їзд до кафе він повинен був використати існуючий - з просп. 50-річчя Жовтня(нова назва ОСОБА_3). Саме так він і підїжджає до кафе для його обслуговування.

Додатково пояснив, що відповідно до ДБН тротуар повинен бути на іншому рівні з дорогою і відгороджений бордюром. Крім того, тротуар не може бути 4 м та не може мати заїзду та виїзду. Вважає, що місце його зупинки не є тротуаром. Наголошував на тому, що навіть якщо місце його зупинки є тротуаром, то він не порушив Правила дорожнього руху, оскільки рух його автомобіля у вказаному місці, пов'язаний з необхідністю обслуговування кафе в даному випадку загрузки та вивезення будівельних матеріалів.

В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. В заяві зазначив, що проти позову заперечує. В судовому засіданні 29.09.2016р. відповідач, ОСОБА_2, повідомив суду, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, багажник автомобіля позивача був порожнім і він не здійснював загрузку або вигрузку. На місці вчинення адміністративного правопорушення проводились ремонтні роботи дороги. На його запитання інженер повідомила , що місце зупинки позивача є тротуаром. Вказав, що на просп. ОСОБА_3 є заїзний карман, де позивач мав можливість залишити свій автомобіль.

Представник третьої особи, ОСОБА_4, проти позову заперечував. Зазначив, що пояснення позивача та надані до позовної заяви копії документів не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Нагрудною камерою поліцейського, яка працювала у період часу, коли було виявлене адміністративне правопорушення, зафіксовано, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив рух по тротуару. Поліцейським не було порушено процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, він діяв в межах наданих йому законом повноважень.

Допитана в судовому засіданні 29.09.2016р. свідок ОСОБА_5 зазначила, що є дружиною позивача та власником кафе по просп. Лесі Українки 16А. 12.08.2016р. вона разом з чоловіком привезли до приміщення кафе кахельну плитку та мали намір вивезти будівельне сміття, оскільки ньому триває ремонт. Зазначила, що в кафе наймані працівники не працюють і вони самостійно з чоловіком його обслуговують.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В п. 11.13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 визначено, що забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимогпунктів 26.1-26.3цих Правил.

Судом встановлено, що 12.08.2016р. поліцейським роти №1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капралом поліції ОСОБА_2 була винесена постанова серії ДР №119932 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмір 255 грн.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200 номерний знак НОМЕР_1, 12.08.2016р. о 09 год. 50 хв. у м.Кременчуці, по просп. Лесі Українки, біля будинку 16, здійснив рух по тротуару, чим порушив п.11.13 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.10.2013р. та копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.04.2014р., підтверджується факт належності дружині позивача кафе з літньою площадкою та торгівельним комплексом за адресою: м.Кременчук, просп.. 50-річчя Жовтня (нова назва ОСОБА_3), 16-А, а також земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:02:001:0092, розташованої за вказаною адресою.

У відповіді Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.10.2016р. за №28-40/0425 зазначено, що відповідно до містобудівної документації м.Кременчука та згідно рішення міськвиконкому про дозвіл на реконструкцію обєкту №963 від 19.09.2008р. було надане архітектурно-планувальне завдання на проектування реконструкції кафе з розширенням по просп. 50-річчя Жовтня (нова назва ОСОБА_3), 16. Згідно вказаного архітектурно-планувального завдання: п.21 «підїзд до кафе використати існуючий - з просп. 50-річчя Жовтня».

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, здійсненого нагрудною камерою поліцейського, вбачається, що іншого можливого варіанту під'їзду до кафе, окрім заїзду з просп. ОСОБА_3 немає.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач та представник третьої особи посилаються, зокрема, на показання інженера, який контролював дорожньо-ремонтні роботи, що здійснювались поряд з місцем зупинки позивача і яка повідомила, що позивач зупинився на тротуарі.

В судовому засіданні був досліджений диск з відеозаписом, здійсненим нагрудною камерою поліцейського, яка працювала у момент розгляду справи про адміністративне правопорушення. Дійсно, на вказаному відеозаписі зафіксовані зауваження особи, про те, що позивач зупинився на тротуарі.

Однак, суд не приймає вказані пояснення, як належні докази, оскільки поліцейським не встановлено особу вказаного інженера, місце роботи і вказана особа не була допитана в якості свідка при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Доводи відповідача про те, що позивач не здійснював обслуговування кафе, спростовуються показаннями свідка, ОСОБА_5, а також фотознімками наданими позивачем.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів підтверджуючих те, що елемент дороги, по якому позивач здійснював рух є тротуаром.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині вимог про скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про визнання протиправними дій Поліцейського роти №1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капрала поліції ОСОБА_2 судом враховано, що останній діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, а тому у суду не має підстав для визнання дій поліцейського протиправними.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 Андрійовича до Поліцейського роти №1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капрала поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДР №119932 винесену Поліцейським роти №1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капралом поліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Д.Д.Андрієць