Рішення № 62727676, 08.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2269/15-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/4684/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 08.11.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Лівінського С.В., Суханової Є.М.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області із зазначеним позовом про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, який обґрунтовувала тим, що вона 03 квітня 2013року уклала з ТОВ "САРАФАН" додаткову угоду №41 до Договору №3 Про спільну діяльність у будівництві ЖК Центральний від 10.07.2012 року, згідно умов якої відповідач ТОВ «САРАФАН» зобовязався побудувати та передати ОСОБА_2 у власність 2-кімнатну квартиру №65 загальною площею 62,2 кв.м у будинку №3 за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Нове шосе, 8.

14.08.2014 року укладена додаткова угода №59/41 до Договору №3 Про спільну діяльність у будівництві ЖК Центральний від 10.07.2012 року (нова редакція від 17.09.2014 року), згідно з яким ТОВ "САРАФАН зобовязалося побудувати та передати ОСОБА_2 у власність нежитлове приміщення №72 загальною площею 7,2 кв.м. у будинку № 8А по вулиці Нове шосе у м. Буча Київської області, що знаходиться на технічному поверсі багатоквартирного житлового будинку.

ТОВ "САРАФАН не виконало своїх зобовязань; не предано у строк до 14.04.2014 року у власність квартиру №65 загальною площею 62.2 кв.м. у будинку №3 та не передало у власність в строк до 01.02.2015 року нежитлове приміщення №72 загальною площею 7,2 кв.м. у будинку №8А по вулиці Нове шосе у місті Буча Київської області.

Крім того позивачка зазначала, що відповідач передав у власність її власність квартиру на 2 кв.м. менш, ніж передбачено угодою, укладеною між сторонами.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань просила стягнути з ТОВ САРАФАН кошти у розмірі 711 доларів США 53 центи за комерційним курсом продажу, розміщеним на сайті ukrgazbank.com.ua на день платежу як виплату, передбачену підпунктами 3 і 4 п. 1 Угоди-1, та обумовлену п/п. г п. З Памятки; та стягнути з ТОВ САРАФАН пеню у загальному розмірі 270 002 грн. 16 коп. за невиконання відповідачем своїх обовязків заУгодою-2 за період від 01.02. до 22.12.2015 року.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто ТОВ "САРАФАН" на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 711 США 53 центи. В іншій частині позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ТОВ «САРАФАН» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні вимог відмовити повністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що ТОВ «ТЕХСЕРВІСБУД» було зроблено технічну помилку, не правильно зазначено загальну площу квартири (52,4 кв.м. замість 60,2 кв.м.), що потягнуло помилку і в правовстановлюючих документів, позивачка (ОСОБА_3О.) зазначені документи повернула на виправлення.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір Додаткова угода №41 до Договору №3 Про спільну діяльність у будівництві ЖК Центральний від 10.07.2012 року, згідно з яким ТОВ САРАФАН зобовязалося побудувати та передати ОСОБА_2 у власність 2-кімнатну квартиру №65 загальною площею 62,2 кв.м. у будинку №3 за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Нове шосе, 8 (далі - квартира); 14.08.2014 року договір Додаткова угода №59/41 до Договору №3 Про спільну діяльність у будівництві ЖК Центральний від 10.07.2012 року (нова редакція від 17.09.2014 року) згідно з чим ТОВ "САРАФАН зобовязалося побудувати та передати ОСОБА_2 у власність нежитлове приміщення №72 загальною площею 7,2 кв.м. у будинку №8А по вулиці Нове шосе у місті Буча Київської області.

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «ТЕХСЕРВІСБУД» було зроблено технічну помилку, не правильно зазначено загальну площу квартири (52,4 кв.м. замість 60,2 кв.м.), що потягнуло помилку і в правовстановлюючих документів, позивачка (ОСОБА_3О.) зазначені документи повернула на виправлення.

19.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, в звязку з чим позивачка звернулася до ТОВ «САРАФАН» з проханням провести зміну прізвища (що не було обумовлено умовами договору) у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1, свідоцтві та витязі на зазначену квартиру, але оскільки свідоцтво про шлюб не є підставою для зміни прізвища у зазначених документах, без зміни прізвища у її паспортних даних та картці платника податків, ТОВ «САРАФАН» змушено було зупинити внесення даних змін. 14.112014 року позивачка отримала новий паспорт, картку платника податків, копії зазначених документів 05.12.2014 року, разом з свідоцтвом про шлюб, були передані менеджеру у сфері операцій з нерухомістю. Після цього відповідач звернулося до ТОВ «ТЕХСЕРВІСБУД» з питання виправлення помилки у технічному паспорті.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в договірних відносинах про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу, є самостійними учасниками спільної діяльності, відповідно, позивачка не є споживачем згідно ЗУ «Про захист прав споживачів»: вона не замовляла роботи (послуги, товари), а взяла участь в будівництві шляхом внесення вкладу (грошовими коштами) у спільну діяльність і передала право Відповідачу бути замовником будівництва від його імені. Відповідач є замовником будівництва, а не виконавцем будівництва. ТОВ «САРАФАН» не укладало будь-яких договорів з Позивачкою щодо виконання робіт (надання послуг).

Враховуючи вищевикладене, суд вірно відмовив позивачці в частині стягнення пені.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В абзаці 2, 3 п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення» судам розяснено, що в разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід в мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Вирішивши стягнути з ТОВ «Сарафан» на користь ОСОБА_2 суму коштів суд помилково визначив її в доларах США.

Адже, за ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземнам валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1. 3 ст.533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане в гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

З огляду на вищенаведене та відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні в частині стягнення з ТОВ "САРАФАН" на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 711 доларів США 53 центи. Стягненню підлягають кошти в розмірі 9235 грн. 66 коп. В решті рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" задовольнити частково.

РішенняІрпінського міського суду Київської області від 22 червня 2016 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 711 доларів США 53 центи змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 9235 грн. 66 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: