Ухвала суду № 62726459, 14.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року К/800/30569/16

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т "Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" до Чернігівської митниці ДФС, Митного посту "Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, -

в с т а н о в и в :

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, задоволено апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року скасовано, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви Чернігівської митниці ДФС про ухвалення додаткового рішення.

Чернігівська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 19 жовтня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті –пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З наданих суду матеріалів вбачається, що подана відповідачем касаційна скарга є необґрунтованою та не спростовує висновків суду апеляційної інстанції викладених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року виходячи з наступного.

Чернігівська митниця ДФС звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивача на користь заявника судового збору в розмірі 3031,60 грн., який був ним сплачений за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року року відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення про повернення судового збору.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій Чернігівською митницею ДФС не було понесено судові витрати, пов'язані із залученням свідків та/або проведенням судових експертиз, а отже і відсутні правові підстави для задоволення її заяви та ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу части 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Отже, вказана норма передбачає відшкодування суб»єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов’язаних лише з залученням свідків та проведенням експертизи та не передбачає відшкодування відповідачу інших судових витрат.

Враховуючи те, що Чернігівською митницею ДФС, як встановлено судом апеляційної інстанції, судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т "Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" до Чернігівської митниці ДФС, Митного посту "Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Мороз