Ухвала суду № 62726233, 14.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 листопада 2016 року м. Київ К/800/25036/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду суд 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство юстиції України, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання дій і бездіяльності неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство юстиції України, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, в якому просив визнати неправомірними дії і бездіяльність Департаменту ДВС МЮУ щодо відмови у відкриті виконавчого провадження і виконання постанови суду у адміністративній справі та у відсутності контролю за своєчасністю вчинення державним виконавцем виконавчих дій; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.04.2016 року №50963031, як незаконну, та зобов'язати відповідача прийняти виконавчий документ та забезпечити дійовий контроль за виконанням судового рішення, про що інформувати його (ОСОБА_1) і суд в місячний строк.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року позов задоволено часково: визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.04.2016р. №50963031; зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вирішити питання про прийняття виконавчого листа №802/3745/15-а, виданого 12.04.2016р. до виконання, в порядку, встановленому ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", за умови подання ОСОБА_1 виконавчого листа до примусового виконання. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишено без змін постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року касаційна скарга, з урахуванням присів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху із наданням строку для усунення недоліків скарги.

Відмовідач виконав вимоги ухвали у встановлений судом строк.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина перша статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на державного виконавця обов"язок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені у статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», й відповідно до змісту частини 1 цієї статті державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Так, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду згідно з виконавчим листом №802/3745/15-а, виданим 12 квітня 2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом. Як зазначено в постанові, у виконавчому документі не встановлено порядок виконання рішення - не визначено перелік заходів, які необхідно здійснити, норми законодавства, що належить врахувати при здійсненні контролю.

Вирішуючи спір і скасовуючи постанову відповідача від 28 квітня 2016 року, якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначав, що обставини, на які посилався державний виконавець як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, не є тими обставинами, що відповідно до вимог законодавства виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» наділяє державного виконавця правом, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою або у разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, звернутися до суду чи до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту цього документа.

Зважаючи на наведені обставини та вимоги закону, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що постанова про відмову у відритті виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», є незаконною.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду суд 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство юстиції України, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання дій і бездіяльності неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник