Ухвала суду № 62726228, 14.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 листопада 2016 року м. Київ К/800/25033/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду суд 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12 квітня 2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом, у зв'язку з тим, що у виконавчому документі чітко не зазначено ту частину рішення суду, яка повинна бути виконана боржником. Посилаючись на те, що обставини для відмови у відкритті виконавчого провадження були відсутні, просив визнати неправомірними дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження і виконання постанови суду; скасувати як незаконну постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.04.2016 року №50962948 та зобов'язати прийняти виконавчий документ та виконати судове рішення; відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.04.2016 року № 50962948; зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вирішити питання про прийняття виконавчого листа № 802/3745/15 - а, виданого 12.04.2016 року, до виконання в порядку, встановленому ст.25 Закону України "Про виконавче провадження". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху із наданням строку для усунення недоліків скарги.

У встановлений судом строк відповідач недоліки касаційної скарги усунув.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, закріплений у статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», й даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Приписами статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Так, на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» - в зв"язку із тим, що у виконавчому документі чітко не зазначено ту частину рішення суду, яка повинна бути виконана боржником, постановою головного державного виконавця відділу прмусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №802/3745/15-а, виданого 12 квітня 2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом.

Скасовуючи постанову від 28 квітня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дослідивши зміст судового рішення від 27 січня 2016 року у справі №802/3745/15-а, яким, зокрема, зобов'язано Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини здійснити заходи щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року у справі "Яворовенко та інші проти України" в частині, яка на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною, та виконавчого листа, який видано на підставі вказаного судового рішення і пред"явлено позивачем до виконання, дійшов висновку, що у виконавчому документі чітко зазначено ту частину судового рішення, яку необхідно виконати боржнику, а тому підстави, за якими державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, не можна визнати обґрунтованими, й, зважаючи на наведене, такі дії відповідача не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду суд 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник