YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Київський апеляційний господарський суд

Постанова № 62725289, 02.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення

02.11.2016

Номер справи

910/23096/15

Номер документу

62725289

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р. Справа№ 910/23096/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсакової Г.В.

суддів: Станіка С.Р.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Ляховенко М.Д.

за участю представників:

від позивача (стягувача): ОСОБА_2

від відповідача (боржника): ОСОБА_3;

від органу виконання судових рішень: не зявився ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2016 за заявою Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення суду

у справі № 910/23096/15 (головуючий суддя Грєхова О.А., судді Ващенко Т.М., Лиськов М.О.)

за позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд

про стягнення 9 518 088,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.09.2016 Печерський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПАТ «ХК «Київміськбуд», боржник, відповідач) на користь Національного банку України (далі НБУ, стягувач, позивач) пеню в сумі 3 000 000,00 грн., штраф в сумі 1 000 000,00 грн. та 106 184,26 грн. судового збору пропорційно рівними частками протягом 2-х років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 у задоволенні заяви Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/23096/15 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд про стягнення 9 518 088,90 грн. відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що боржником в обгрунтування наявності підстав для розстрочення рішення суду надано лише письмові пояснення по справі, в яких останній зазначає, що вільні кошти у боржника відсутні, оскільки всі кошти направлені на виконання будівельних та проектних робіт. Однак, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника та неможливість виконання рішення, ані ДВС, ані боржником суду не надано. Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 по справі №910/23096/15 та прийняти нове рішення, яким заяву Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення суду задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі №910/23096/15 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Станіка С.Р., Іоннікової І.А. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд до провадження та призначено розгляд справи на 17.10.2016.

17.10.2016 до відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, до яких в додаткове обґрунтування ускладнення виконання судового рішення по справі № 910/23096/15 апелянтом додано ряд судових рішень, якими присуджено до стягнення з відповідача грошові кошти у великих розмірах, а також довідки банків про незначні залишки коштів на рахунках.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/23096/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.11.2016.

28.10.2016 до відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній наголошував на тому, що 80% акцій ПАТ «ХК «Київміськбуд» належить територіальній громаді міста Києва, як основному акціонеру. При цьому, значне фінансове навантаження щодо одноразової сплати на користь стягувача присудженої суми коштів за судовим рішенням створить значні ризики нестабільної господарської діяльності боржника та зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками, зборами.

Також, відповідач наголошував на тому, що на даний час на різних стадіях готовності перебуває будівництво нових обєктів (по вул. Воровського, 15-А, вул. О.Гончара, 38-б, вул. О.Гончара, 48/2, вул. Панельна,вул.. Старокиївська, 10, ж/б №№1,2, 3 по вул. Борщагівська та просп. Повітрофлотський), введення яких в експлуатацію планується відповідачем у 2017 році, у звязку з чим всі кошти спрямовуються на виконання будівельних та проектних робіт, і вільні кошти, за рахунок яких боржник міг би здійснити одноразово присуджену до стягнення суму в розмірі 4 106 184,26 грн. за рішенням суду, відсутні.

Додатково боржник вказував на те, що присуджені рішенням суду грошові кошти в розмірі 4 106 184,26 грн. є штрафними санкціями (пенею та штрафом), і ним не могло бути передбачено при плануванні бюджету компанії на рік необхідність здійснення таких витрат. Вилучення коштів з будівництва призведе до зупинення будівництва, покладення на боржника додаткових штрафних санкцій, як з боку підрядників, так і з боку інвесторів (фізичних та юридичних осіб), які уклали договори на придбання обєктів нерухомості у обєктах, які будуються, а також до напруженої соціальної ситуації навколо цих обєктів будівництва.

01.11.2016 до відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просив апеляційну скаргу ПАТ «ХК «Київміськбуд» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 у справі № 910/823096/15 без змін, посилаючись на її відповідність нормам матеріального та процесуального права, з урахуванням усіх обставин справи. Зокрема, НБУ наголошував на тому, що належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника та неможливість виконання рішення суду ані ДВС, ані боржником суду не надано. В свою чергу, НБУ вказувало на те, що ним надано докази, які підтверджують отримання апелянтом чистого доходу від реалізації продукції 2 092 652,00 грн.

В судовому засіданні 01.11.2016 судом оголошено перерву до 02.11.2016.

В судовому засіданні 02.11.2016 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити з наведених у ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПАТ «ХК «Київміськбуд», боржник, відповідач) на користь Національного банку України (далі НБУ, стягував, позивач) пеню в сумі 3 000 000,00 грн., штраф в сумі 1 000 000,00 грн. та 106 184,26 грн. судового збору пропорційно рівними частками протягом 2-х років.

Представник стягувача (відповідача) в судовому засіданні 02.11.2016 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на її відповідність нормам матеріального та процесуального права.

Орган виконання судових рішень Печерський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання 02.11.2016 представників не направив, причин неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обовязків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

У п. 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення розумним, зокрема, вважається строк, що є обєктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010р., Смірнова проти України від 08.11.2005р., Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії- (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників органу виконання судових рішень за наявними у справі матеріалами.

Частиною пятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (01010, місто Київ, вулиця Суворова, будинок 4/6; код ЄДРПОУ 23527052) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106) пеню в сумі 3000000 (три мільйони) грн., штраф в сумі 1000000 (один мільйон) грн. та 106184 (сто шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 26 коп. судового збору.

29.06.2016 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 видано наказ № 910/23096/15, який стягувачем (НБУ) було предявлено до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до відділу Печерського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

18.08.2016 заступником начальника відділу Печерського районного відділу ДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51964194 (з урахуванням постанови від 31.08.2016), якою на підставі ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито відповідне виконавче провадження ВП № 51964194 про стягнення з боржника на користь стягувача загалом суми боргу 4 106 184,24 грн.

30.08.2016 ПАТ «ХК «Київміськбуд» звернулось до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з заявою,в якій просило звернутись до Господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15 про стягнення 4 106 184,26 грн.

05.09.2016 Печерський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПАТ «ХК «Київміськбуд», боржник, відповідач) на користь Національного банку України (далі НБУ, стягувач, позивач) пеню в сумі 3 000 000,00 грн., штраф в сумі 1 000 000,00 грн. та 106 184,26 грн. судового збору пропорційно рівними частками протягом 2-х років.

Заява мотивована зокрема тим, що 80% акцій ПАТ «ХК «Київміськбуд» належить територіальній громаді міста Києва, як основному акціонеру, і сплата за рішенням суду одноразово значної суми коштів призведе до негативного впливу на фінансування будівництва численних обєктів житлової нерухомості, що позначиться на виконанні зобовязань боржника перед інвесторами та призведе до соціальної напруги. Крім того, заявник вказував на те, що протягом 2015 року ПАТ «ХК «Київміськбуд» сплачено податків та зборів та інших обовязкових платежів на суму понад 100 млн.грн. При цьому, значне фінансове навантаження щодо одноразової сплати на користь стягувача присудженої суми коштів за судовим рішенням створить значні ризики нестабільної господарської діяльності боржника та зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками, зборами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 у задоволенні заяви Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/23096/15 за позовом Національного банку України до Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд про стягнення 9 518 088,90 грн. відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що боржником в обгрунтування наявності підстав для розстрочення рішення суду надано лише письмові пояснення по справі, в яких останній зазначає, що вільні кошти у боржника відсутні, оскільки всі кошти направлені на виконання будівельних та проектних робіт. Однак, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника та неможливість виконання рішення, ані ДВС, ані боржником суду не надано. Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши доводи сторін та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зроблені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі висновки не відповідають обставинам справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що згідно з п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування наведеної ухвали з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України Про виконавче провадження.

Згідно частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

У пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, боржник (апелянт) наголошував зокрема на відсутності у нього фінансових ресурсів щодо здійснення одноразової виплати в присудженій до стягнення сумі - 4 106 184,24 грн., на підтвердження чого ним подано довідки обслуговуючих банків, а саме: від ПАТ «Кристалбанк» № 17/10/16-149 від 17.10.2016 про залишок на рахунках 4 062,28 грн. та 8 310,45 грн. відповідно, АБ «Укргазбанк» № 5-60/16-244 від 17.10.2016 про залишки на рахунках 9 266,87 грн., 12 484,63 грн., 921,10 грн., 176,25 грн., 20 294,29 дол. США, від ПАТ « КБ «Банк Глобус» № 57/01-13/687 від 17.10.2016 про залишок на рахунку 474,42 грн., а також на наявності значної суми основного боргу щодо виконання зобовязань перед іншими контрагентами, заборгованість перед якими вже присуджена до стягнення судовими рішеннями , копії яких боржником подано 17.10.2016 разом з додатковими поясненнями до апеляційної скарги.

При цьому, в обґрунтування доводів отримання доходів щодо забезпечення виконання даного рішення суду, що дозволить забезпечити поступове виконання судового рішення, відповідач вказує на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 по справі № 910/5946/13, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення на користь ПАТ «ХК «Київміськбуд» з ДП «НСК «Олімпійський» 32 229 440,85 грн., і виконання даного рішення суду знаходиться у Державній казначейській службі, яка листом від 08.09.2016 № 5-08/604-15232 повідомила ПАТ «ХК «Київміськбуд» про те, що виконання вказаного рішення знаходиться за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що згідно з наявними у справі відомостями річної інформації емітента цінних паперів, 80% акцій ПАТ «ХК «Київміськбуд» належить територіальній громаді міста Києва, як основному акціонеру.

Також, колегія суддів дослідивши програму будівництва на 2017 рік, затверджену рішенням правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 25.03.2016, встановила, що на даний час на різних стадіях готовності перебуває будівництво нових обєктів (по вул. Воровського, 15-А, вул. О.Гончара, 38-б, вул. О.Гончара, 48/2, вул. Панельна,вул. Старокиївська, 10, ж/б №№1,2, 3 по вул. Борщагівська та просп. Повітрофлотський), введення яких в експлуатацію планується відповідачем у 2017 році, і за посиланням апелянта всі кошти спрямовуються на виконання будівельних та проектних робіт, вільні кошти, за рахунок яких боржник міг би здійснити одноразово присуджену до стягнення суму в розмірі 4 106 184,26 грн. за рішенням суду, відсутні.

Додатково боржник вказував на те, що присуджені рішенням суду грошові кошти в розмірі 4 106 184,26 грн. є штрафними санкціями (пенею та штрафом), і ним не могло бути передбачено при плануванні бюджету компанії на рік необхідність здійснення таких витрат. Вилучення коштів з будівництва призведе до зупинення будівництва, покладення на боржника додаткових штрафних санкцій, як з боку підрядників, так і з боку інвесторів (фізичних та юридичних осіб), які уклали договори на придбання обєктів нерухомості у обєктах, які будуються, а також до напруженої соціальної ситуації навколо цих обєктів будівництва.

В свою чергу, Національним банком України подано Консолідовану річну звітність боржника станом на 01.01.2016, згідно якої стягувач наголошував на тому, що вказаний звіт містить відомості про чистий дохід від реалізації продукції в сумі 2 092 652,00 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний Консолідований звіт містить відомості станом на 01.01.2016, а відповідне судове рішення про присудження до стягнення з боржника на користь стягувача 4 106 184,26 грн. набрало законної сили 31.05.2016, і наказ на виконання якого було предявлено стягувачем вже у серпні 2016 року.

З огляду на викладене, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що дійсно, чинним законодавством не встановлено переваг відповідного підприємства перед іншими стосовно термінів виконання зобовязань за рішеннями судів, або встановлення будь-яких інших строків їх виконання, проте, передбачена процесуальним законом можливість розстрочки виконання судового рішення жодним чином не звільніє сторону боржника від виконання взятих на себе зобовязань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін (для стягувача загроза неможливості подальшого виконання своїх зобовязань, зокрема, і як замовника будівництва обєктів нерухомості (в т.ч. житлового фонду для населення), припинення будівницва і перехід у стан неплатоспроможності, а для стягувача загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності).

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує і те, що фінансовий стан відповідача на даний час дійсно у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016, в той час як надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного фінансового навантаження одноразово, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками з певним інтервалом у часі.

Оцінивши усі вищенаведені документи в сукупності, суд дійшов висновку, що вони містять достатню інформацію для суду стосовно неможливості виконання відповідачем судового рішення у даній справі, а тому приймаються судом як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку неможливості виконання відповідного рішення з урахуванням майнового стану сторін, що згідно з приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016.

При цьому, зважаючи на значний розмір присуджених до стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді пені та штрафу і значення діяльності боржника з будівництва нового житла не тільки для територіальної громади міста Києва, але й для економіки міста, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення 4 106 184,26 грн. у даній справі терміном на 24 місяці (тобто два роки), визначивши період сплати відповідний календарний місяць, починаючи з 02.11.2016 (тобто з дати винесення даної постанови) і закінчуючи жовтнем 2018 року включно в наступних сумах за наступним графіком, визначеним судом апеляційної інстанції з врахуванням майнового стану сторін:

1 платіж розстрочки: за листопад 2016 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.12.2016;

2 платіж розстрочки: за грудень 2016 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.01.2017;

3 платіж розстрочки: за січень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.02.2017;

4 платіж розстрочки: за лютий 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.03.2017;

5 платіж розстрочки: за березень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.04.2017;

6 платіж розстрочки: за квітень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.05.2017;

7 платіж розстрочки: за травень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.06.2017;

8 платіж розстрочки: за червень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.07.2017;

9 платіж розстрочки: за липень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.08.2017;

10 платіж розстрочки: серпень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.09.2017;

11 платіж розстрочки: за вересень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.10.2017;

12 платіж розстрочки: за жовтень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.11.2017;

13 платіж розстрочки: за листопад 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.12.2017;

14 платіж розстрочки: за грудень 2017 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.01.2018;

15 платіж розстрочки: за січень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.02.2018;

16 платіж розстрочки: за лютий 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.03.2018;

17 платіж розстрочки: за березень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.04.2018;

18 платіж розстрочки: за квітень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.05.2018;

19 платіж розстрочки: за травень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.06.2018;

20 платіж розстрочки: за червень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.07.2018;

21 платіж розстрочки: за липень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.08.2018;

22 платіж розстрочки: за серпень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.09.2018;

23 платіж розстрочки: за вересень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 01 коп. у строк до 02.10.2018;

24 платіж розстрочки: за жовтень 2018 року - 171 091 (сто сімдесят одна тисяча девяносто одна) грн. 03 коп. у строк до 02.11.2018.

Визначаючи вказаний графік суд, дослідивши матеріали справи в сукупності, врахував не тільки майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, зокрема негативні наслідки, спричинені від прострочення виконання зобовязань відповідача, та вважає, що такий графік розстрочення не спричиняє позивачу додаткових збитків.

При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, вказаний строк не може призвести до негативних наслідків для позивача, однак сприятиме стабілізації фінансово-майнового стану відповідача для можливості в подальшому у повному обсязі погасити відповідний борг, присуджений на користь позивача, і відповідний строк розстрочення спрямований на встановлення балансу між мірою відповідальності відповідача і права позивача на отримання грошових коштів за рішенням суду, та реалізацію судом в сукупності принципів законності та справедливості судового рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у звязку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 по справі № 910/23096/15 прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зроблені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі висновки не відповідають обставинам справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що згідно з п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування наведеної ухвали.

Крім того, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що обумовлені у частині шостій статті 106 Господарського процесуального кодексу України випадки для направлення справи до суду першої інстанції для відповідного розгляду заяви про розстрочку виконання рішення відсутні, використовуючи права суду апеляційної інстанції, визначені ст. 99, п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення заяви Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочку згідно вищенаведеного графіку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 по справі № 910/23096/15 скасувати.

3. Заяву Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 задовольнити.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016, щодо стягнення 4 106 184,26 грн. терміном на 24 місяці (тобто два роки), визначивши період сплати відповідний календарний місяць, починаючи з 02.11.2016 (тобто з дати винесення даної постанови) і закінчуючи жовтнем 2018 року включно в наступних сумах за наступним графіком: