Рішення № 62725150, 09.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2016 р.Справа № 916/2530/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Одеський завод будівельно-обробних машин" (вул. Середня, буд. 83, м. Одеса, 65005)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПЛАСТ" (вул. Середня, буд. 83, м. Одеса, 65005)

про стягнення 4710692,64 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.09.2016, № 2);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 10.10.2016, б/н).

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 4710692,64 грн. основного боргу.

Підставою даного позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів від 28.12.2012 № 192 та від 01.12.2015 № 209 в частині здійснення повної та вчасної оплати орендної плати та комунальних послуг.

Відповідач розмір заборгованості перед позивачем визнав та вказав, що вона виникла через фінансову кризу та девальвацію національної валюти.

Ухвалою суду від 23.09.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 17.10.2016 о 14 год.15 хв.

Ухвалою суду від 23.09.2016 був накладений арешт на будівлю Бізнес-центру, реєстраційний номер майна: 25458398, що знаходиться за адресою: вул. Середня, будинок 83 „а, м. Одеса, Одеська обл. та належить на праві власності відповідачу, в межах ціни позову 4710692,64 грн.

У судовому засіданні 17.10.2016 судом була оголошена перерва до 09.11.2016 о 14 год. 15 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 192, за яким орендодавець (позивач) зобовязався передати не житлове приміщення, а орендар (відповідач), в свою чергу, прийняти у тимчасове платне користування не житлові приміщення загальною площею 91,17 кв.м., а саме:

- не житлове приміщення площею 12,77 кв. м., що знаходиться на другому поверсі у будинку, розташованому за адресою: Україна, 65005, м. Одеса, вул. Середня, 83;

- не житлове приміщення площею 78,40 кв.м., що знаходиться на першому поверсі в будівлі авто мийки, розташованої за адресою: Україна, 65005, м. Одеса, вул. Середня, 83а.

Згідно з п. 4.1. вказаного договору за об'єкт оренди відповідач зобов'язався щомісяця, не пізніше 10 числа кожного поточного місяця, перераховувати позивачу на його розрахунковий рахунок орендну плату за цей місяць у розмірі 1458,72 грн. Орендна плата підлягає оплаті орендарем з урахуванням щомісячної індексації на суму збільшення офіційного індексу інфляції.

Відповідно до п. 4.4. зазначеного договору відповідач відшкодовує позивачу сплачені останнім платежі за комунальні послуги, використані орендарем по орендованому обєкту, а також по обєкту, розташованому за адресою: вул. Середня, 83а. Орендар сплачує дану суму відшкодування у повному обсязі одним чи кількома платежами, згідно рахунків, виставлених орендодавцем. Орендатор відшкодовує орендодавцю вартість спожитої орендарем води до встановлення орендарем лічильника (водоміра) у наступному порядку:

- розмір спожитої води встановлюється на підставі „Норм витрат води на господарсько-побутові потреби (додаток № 3 до договору);

- вартість 1 куб.м. води встановлюється на підставі діючих у відповідний період тарифів, встановлених для промислових споживачів, які визначаються відповідно до виставлених водопостачальною організацією рахунків.

Після встановлення орендарем лічильника (водоміра), який встановлюється силами та за рахунок орендаря, розмір споживаної води встановлюється згідно показань лічильника (водоміра). Оплата обчисленої таким чином вартості спожитої орендарем води здійснюється орендарем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі виставленого орендодавцем рахунку, протягом 3-х днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.5. даного договору сума платежів за комунальні послуги (якщо такі надаються або будуть надаватися за рахунок орендодавця) при зміні цін і тарифів може буди змінена орендодавцем.

Згідно з п. 4.6. цього договору оплата фактичних витрат орендодавця за спожиту орендарем електроенергію здійснюється орендарем на підставі рахунків орендодавця протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності з показниками приладів обліку (лічильників), які встановлюються силами та за рахунок орендатора. До встановлення орендарем лічильників орендодавець встановлює розмір спожитої орендарем електроенергії розрахунковим шляхом за встановленою потужністю приєднаних електроприладів. У виставлених орендодавцем до сплати рахунках за електроенергію застосовується тариф, встановлений для промислових споживачів, який встановлюється на підставі виставлених електропостачальною організацією рахунків.

Відповідно до п. 8.1. наведеного договору строк його дії встановлений сторонами до 30.11.2015.

01.12.2015 між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 209, за яким орендодавець (позивач) зобовязався передати не житлове приміщення, а орендар (відповідач), в свою чергу, прийняти у тимчасове платне користування не житлові приміщення загальною площею 91,17 кв.м., а саме:

- не житлове приміщення площею 12,77 кв. м., що знаходиться на другому поверсі у будинку, розташованому за адресою: Україна, 65005, м. Одеса, вул. Середня, 83;

- не житлове приміщення площею 78,40 кв.м., що знаходиться на першому поверсі в будівлі авто мийки, розташованої за адресою: Україна, 65005, м. Одеса, вул. Середня, 83а.

Згідно з п. 4.1. вказаного договору за об'єкт оренди відповідач зобов'язався щомісяця, не пізніше 10 числа кожного поточного місяця, перераховувати позивачу на його розрахунковий рахунок орендну плату за цей місяць у розмірі 1458,72 грн. Орендна плата підлягає оплаті орендарем з урахуванням щомісячної індексації на суму збільшення офіційного індексу інфляції.

Відповідно до п. 4.4. зазначеного договору орендар відшкодовує орендодавцю вартість спожитої орендарем води до встановлення орендарем лічильника (водоміра) у наступному порядку:

- розмір спожитої води встановлюється на підставі „Норм витрат води на господарсько-побутові потреби (додаток № 3 до договору);

- вартість 1 куб. м. води встановлюється на підставі діючих у відповідний період тарифів, встановлених для промислових споживачів, які визначаються відповідно до виставлених водопостачальною організацією рахунків.

Після встановлення орендарем лічильника (водоміра), який встановлюється силами та за рахунок орендаря, розмір спожитої води встановлюється згідно з показниками лічильника (водоміра). Оплата обчисленої таким чином вартості спожитої орендарем води здійснюється орендарем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі виставленого орендодавцем рахунку, протягом 3-х днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.5. даного договору сума платежів за комунальні послуги (якщо такі надаються або будуть надаватися за рахунок орендодавця) при зміні цін і тарифів може буди змінена орендодавцем.

Згідно з п. 4.6. цього договору оплата фактичних витрат орендодавця за спожиту орендарем електроенергію здійснюється орендарем на підставі рахунків орендодавця протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності з показниками приладів обліку (лічильників), які встановлюються силами та за рахунок орендатора. До встановлення орендарем лічильників орендодавець встановлює розмір спожитої орендарем електроенергії розрахунковим шляхом за встановленою потужністю приєднаних електроприладів. У виставлених орендодавцем до сплати рахунках за електроенергію застосовується тариф, встановлений для промислових споживачів, який встановлюється на підставі виставлених електропостачальною організацією рахунків.

Відповідно до п. 8.1. наведеного договору строк його дії встановлений сторонами до 31.10.2018.

На виконання умов вищевказаних договорів позивач передав відповідачу в оренду обумовлене цими договорами майно, що підтверджується актами здачі-приймання не житлового приміщення від 01.01.2013, від 01.12.2015 та визнається сторонами.

З вересня 2015 року по серпень 2016 року, тобто за період орендного користування відповідачем цим майном, останній мав сплатити позивачу орендну плату та комунальні послуги на загальну суму 5133078,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями про сплату позивачем вартості комунальних послуг, розрахунками позивача та визнається сторонами.

Проте відповідач сплатив позивачу за вказаний період користування майном лише 422385,88 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, розрахунками позивача та визнається сторонами.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем по вищевказаним договорам за період орендного користування майном з вересня 2015 року по серпень 2016 року становить 4710692,64 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивачів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем по вищевказаним договорам за період орендного користування майном з вересня 2015 року по серпень 2016 року становить 4710692,64 грн., а отже позов позивача повністю ґрунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а тому підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України сплачений позивачем у встановленому розмірі судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

При вирішенні питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.09.2016 у даній справі, позивач просив суд їх залишити, оскільки є реальні підстави вважати, що відповідач може не виконати рішення суду у даній справі та відчужити будівлю, щодо якої накладений арешт в межах ціни позову, третім особам без сплати позивачу суми боргу. Відповідач залишив вирішення даного питання на розсуд суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази усунення обставин, за яких суд вважав необхідним вжити заходи забезпечення позову, з метою забезпечення реального виконання рішення суду, господарський суд вважає, що на даний час відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.09.2016 у даній справі.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПЛАСТ" (вул. Середня, буд. 83, м. Одеса, 65005, код 32431058) на користь Публічного акціонерного товариства "Одеський завод будівельно-обробних машин" (вул. Середня, 83, м. Одеса, 65005, код 00240187) основний борг у розмірі 4710692 (чотири мільйони сімсот десять тисяч шістсот девяносто дві) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 71349 (сімдесят одна тисяча триста сорок девять) грн. 39 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 14 листопада 2016 р.

Суддя Д.О. Бездоля