Ухвала суду № 62724337, 10.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6758/16

Справа № 641/3851/16ц Головуючий 1 інст. - Чайка І.В.

Категорія: звільнення майна з-під арешту Доповідач - Трішкова І.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_5, треті особи: Фізична особа-підприємець - ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Слоневська Даря Валеріївна про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася у суд з позовом, в якому просила скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.08.2011 року за реєстровим НОМЕР_1; виключити запис за вищевказаним реєстраційним номером обтяження з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна; просить виключити з Державного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером обтяження № НОМЕР_2, зареєстрований 15.08.2011 року приватним нотаріусом ХМНО - Слоневською Д.В.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 04.02.2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, на підставі якого позивач набула право власності на вищевказану квартиру. На момент укладення договору купівлі-продажу, спірна квартира під забороною не перебувала та статус предмета іпотеки не мала.

У 2015 році позивач у нотаріуса отримала інформацію, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис від 15.08.2011 року, зареєстрований за № НОМЕР_1 приватним нотаріусом ХМНО - Слоневською Д.В., щодо заборони на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, власником якої в реєстрі заборон значиться ОСОБА_6, Вказана заборона була зареєстрована на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 06.07.2011 року.

Отже вказані відомості в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна були внесені як нове обтяження у той час коли власником квартири вже була позивач , яка не мала жодних договірних відносин з ОСОБА_6

Представник відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що до теперішнього часу кредитне зобов'язання позичальника в забезпечення якого спірна квартира була передана в іпотеку Банку, не виконане. Таким чином, до позивача перейшло право власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, а отже в розумінні ст.23 ЗУ « Про іпотеку» позивач набула статусу іпотекодавця за іпотечним договором.

Відповідач ОСОБА_5 та треті особи в судове засідання не з'явились , про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2016 року задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд під час розгляду справи перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 13.07.2009 року по справі № Б-50/48/09 , ФОП ОСОБА_6 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено та включено до ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно, в тому числі і спірну квартиру, яка знаходилась під заставою Банку «Фінанси та кредит» за іпотечним договором від 27.10.2016 року .

28.12.2010 року між ліквідатором ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу об'єкту аукціону, а саме: квартири АДРЕСА_1. 04.02.2011 року між відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, на підставі якого позивач набула право власності на вищевказану квартиру.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.07.2011 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2010 року було скасовано в частині покладення на ПН ХМНО - Слоневську Д.В. обов'язку зняти заборону відчуження та вилучення записів про іпотеку з нерухомого майна з Державного реєстру заборони відчуження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек в на квартиру АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.09.2013 року , ухваленого по справі за позовом ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Вказаним судовим було рішенням встановлено, що 27.10.2006 року, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 26000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі процентної ставки 12% річних, із строком користування до 27.10.2026 року.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед банком 27.10.2006 року між Банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, предметом якого є належна ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_1.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Отже, арешт який накладений на квартиру АДРЕСА_1, як обтяження іпотечного майна, є дійсним з моменту внесення про нього первісного запису в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на наведене, підстави для зняття арешту зі спірної квартири на даний час відсутні, а тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог ст.ст.213-215 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для скасування рішення суду не має.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319, 314 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: І.Ю. Трішкова

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук