Ухвала суду № 62723713, 14.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/933/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2136/2016

Категорія 49

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду від 13 вересня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року з позовом в суд звернувся ОСОБА_2, щоб ухвалити рішення про розірвання шлюбу із ОСОБА_3, який зареєстрований 04 листопада 2005 року Грабівською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що сімейні стосунки між обома стали різко погіршуватись. Обидвоє не розуміють одне одного, з'явились різні погляди до життя, часто виникали сварки та скандали, що тяжким чином вплинуло на його психічний стан та спричиняло душевні страждання. Відповідач відносилась до нього без поваги, не розуміє і не бажати розуміти сутності проблем, які виникають у сім'ї, не здатна підтримувати моральну атмосферу у сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносини між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги як передбачено вимогами ст.55 Сімейного кодексу України. Проживання з відповідачем стало нестерпним і практично неможливим. Упродовж тривалого часу як подружжя не проживають, розлади у сім'ї носять стійкий та тривалий характер, тому примирення між обома є неможливим.

Заочним рішенням Долинського районного суду від 30 травня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою цього ж суду від 09 серпня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення.

Рішенням Долинського районного суду 13 вересня 2016 року позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано.

На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просить його скасувати, ухвалити нове рішення та надати строк для примирення.

Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним і не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд не врахував, що конфлікт у сім'ї був короткочасним, який можливо було узгодити за певний період часу, однак суд не виконав свій обов'язок у наданні строку для примирення подружжя.

Суд необґрунтовано не взяв до уваги її заяву і усі доводи про необхідність надання 6-ти місячного строку для примирення подружжя.

Суд взяв до уваги та надав перевагу тільки доводам позивача без належного з'ясування її доводів, тому передчасно прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу.

У судовому засіданні при розгляді справи не був присутній позивач, не вислуховувались його особисті пояснення, а до участі у справі на початку був допущений його представник без належних повноважень для участі у справі.

Апелянт та її представник у засідання апеляційного суду не з'явились, відповідно до розписок судові повістки отримали 01.11.2016 року, клопотань про відкладення розгляду не подавали, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи необхідно проводити без участі сторін.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що сторони фактично припинили шлюбно-сімейні відносини, протягом останніх місяців проживають окремо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.

Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 04 листопада 2005 року сторони зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу дітей не має.

Суд першої інстанції у повній мірі з'ясував взаємовідносини сторін та встановив, що вони для позивача через відношення до нього відповідача є нестерпними, вислухав і дав належну оцінку поясненням свідків, які підтвердили негативну поведінку відповідача.

Суд встановив, що через погане відношення дружини до чоловіка він з квітня 2016 року проживає у квартирі бувшої дружини, яка піклується і підтримує його здоров'я.

Позивач тричі письмово у тому числі у нотаріальній формі підтверджував свої вимоги про розлучення. Просив суд задоволити його вимоги через неможливість спільного проживання із відповідачем, справу розглядати без його участі у зв'язку із поганим станом здоров'я, що підтверджував медичними документами.

Правдивість пояснень позивача та свідків про негативне відношення до позивача з сторони дружини підтверджено також письмовим повідомленням територіального центру соціального обслуговування від 30.12.2015 року а.с.18, де зазначено, що допомога ОСОБА_2 не надана у зв'язку з тим, що працівників служби зустрічала дружина ОСОБА_3, яка перешкоджала у наданні соціальних послуг, грубо відносилась використовуючи нецензурну лексику та ображала їх людську гідність.

За таких обставин суд обґрунтовано вважав, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам позивача, що має істотне значення. За взаємовідносин які склались між подружжям, суд правильно вважав недоцільним визначення додаткового строку для примирення сім'ї. Позивач неодноразово просив не надавати строк для примирення.

Враховуючи досліджені докази, у суду першої інстанції не було жодних підстав вважати, що конфлікт у сім'ї був короткочасним, який можливо було узгодити за певний період часу як про це зазначає апелянт.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно свідоцтва про смерть позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 310 ЦПК України в тому випадку, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Отже, за змістом частини 2 цієї статті при перегляді в апеляційному порядку справи, в якій після ухвалення рішення померла сторона та правонаступництво при цьому не допускається, апеляційний суд повинен оцінити рішення суду першої інстанції з точки зору законності і обґрунтованості та в залежності від цього вирішити справу.

Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 13 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Я.Д. Горблянський

В.Д. Фединяк