Ухвала суду № 62723427, 07.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7035/16 Справа № 187/421/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, колективного підприємства ''Меркурій'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області про визнання права користування земельною ділянкою, припинення права постійного користування, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, колективного підприємства ''Меркурій'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області про визнання права користування земельною ділянкою, припинення права постійного користування.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, колективного підприємства ''Меркурій'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області про визнання права користування земельною ділянкою, припинення права постійного користування відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії державного акта на право постійного користування землею І-ДП №007758 відповідачу надано у постійне користування 0,3329 га землі згідно з планом землекористування для обслуговування будинку побуту, що розташований по вул. Леніна, 59 в смт. Петриківка.

Згіднодержавного акта на право постійного користування землею земельна ділянка загальною площею 0,063 га, кадастровий №1223755100:03:045:0139, що знаходиться за адресою: проспект ОСОБА_3 (колишня вул. Леніна), 59-а, смт. Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область згідно земельно-облікової документації рахується за відповідачем.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2008 року у справі №2-205-2008 за позовом ОСОБА_4 до Підприємства, 3-я зацікавлена особа Петриківська селищна рада, ОСОБА_4 виділено 3/20 частини спільного нерухомого майна, будівлі мозаїчного цеху розміром 75,9 кв.м. і земельної ділянки, на якій розміщений мозаїчний цех та навкруги мозаїчного цеху розміром 6,5 спереду будови цеху та 4 м. за його приміщенням, розташованих за адресою вул. Леніна, 59 "А" в смт. Петриківка, в окремий самостійний обєкт власності.

На підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2008року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мозаїчний цех за адресою вул. Леніна, 59 "А" в смт. Петриківка, який розташований на не приватизованій земельній ділянці переданий у власність останній.

12.05.2015року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу мозаїчного цеху, який знаходиться за адресою пр. ОСОБА_3 (колишня вул. Леніна), 59-а в смт. Петриківка та відповідно до п.1.2 вказаного договору, мозаїчний цех, що відчужується за цим договором розташований на земельній ділянці площею 0,0630 га, кадастровий номер 1223755100:03:045:0139.

ОСОБА_2, з метою оформлення договору оренди земельної ділянки площею 0,0630 га, звернувся із відповідною заявою до Петриківської селищної ради.

13.05.2015 року він отримав письмову згоду, без нотаріального посвідчення, від директора підприємства ОСОБА_6 на вилучення та передачу в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0630 га із земель, що перебувають у постійному користуванні Відповідача на підставі державного акту на право постійного користування землею.

Рішенням сесії Петриківської селищної ради №1020-47/VІ від 21.08.2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0630 га в оренду із цільовим призначенням (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: проспект ОСОБА_3 (колишня вул. Леніна), 59-а, смт. Петриківка.

Однак, відповідачі відмовили йому у погодженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Підприємства на підставі державного акту на право постійного користування землею.

Зі змісту ст. 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон повязує виникнення в особи субєктивного права власності на певні обєкти. За цією статтею право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені ст. 141 ЗК України.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

За змістом ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Надана позивачем письмова згода директора підприємства ОСОБА_7 вказаним вимогам не відповідає. Окрім того, як зазначив представник відповідача наразі така згода не надавалася.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що мається добровільна відмова від права постійного користування спірною земельною ділянкою, а тому на цій підставі дане право не може бути припинено.

Ще однією підставою припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, яке здійснюється в порядку ст.149 ЗК України.

Підставою припинення права постійного користування є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Перехід права власності на земельну ділянку в разі набуття права власності на розташовані на ній обєкти нерухомості передбачено зокрема ст.377 ЦК України та 120 ЗК України.

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про державну реєстрацію права власності або користування на спірну земельну ділянку за ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Позивачем. Спірна земельна ділянка у відповідному розмірі та з відповідним кадастровим номером зареєстрована 07.04.2015року.

Таким чином, до власника мозаїчного цеху перейшло право на земельну ділянку під мозаїчним цехом в обсязі та на умовах, установлених на момент ухвалення рішення судом у справі №2-205-2008.

Отже і з цих підстав не може бути припинено право відповідача постійного користування спірною землею.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів. Зокрема, за змістом ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_8,суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими враховуючи відсутність підстав примусового припинення прав на земельну ділянку та відсутність доказів про наявності рішень про вилучення у відповідача земельної ділянки.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 212 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_9