Ухвала суду № 62722372, 08.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/385/16

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Мишевській О.В.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру (далі ГУ) Держгеокадастру у Херсонській області (який є правонаступником ГУ Держземагенства у Херсонській області) про:

· визнання протиправними дії ГУ Держземагенства у Херсонській області щодо відмови йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у його власність та іншим (всього 11 осіб) для ведення фермерського господарства загальною площею 50 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що надані в оренду йому як голові ФГ "Авсєнь" за межами населених пунктів на території Чкалівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області (далі Чкалівська СР);

· зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Херсонській області затвердити такий проект.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем йому та іншим членам ФГ "Авсєнь" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Чкалівської СР із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що були надані позивачу як голові ФГ "Авсєнь" в оренду. Після розроблення та погодження проекту землеустрою Відділом ДЗА у Новотроїцькому районі Херсонської області вказаний проект було подано на затвердження відповідачу. Однак, останнім листом №19-21-7777.102-779/42-15-СГ від 16 вересня 2015 року відповідачем у затвердженні проекту було відмолено у зв'язку із необхідністю внесення змін до умов договору оренди щодо встановлення розміру орендної плати за зазначену земельну ділянку 3% від нормативної грошової оцінки (далі НГО).

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки вважає, що законодавство України, що регулює правовідносини у сфері набуття громадянами права власності на землю, не містить підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки при невнесенні змін до умов договору оренди. Окрім того, позивач вважає, що відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, останній в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а тому оспорювана позивачем відмова у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, оформлена листом, не відповідає чинному законодавству України. Таким чином, позивач вважає, що його права при вирішенні питання щодо затвердження проекту землеустрою були порушені, просить їх захистити шляхом задоволення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки п.32 договору оренди землі встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору оренди, тому на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря, орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців. Відповідно до договору встановлено, що орендна плата вноситься в розмірі земельного податку. Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-УІІ, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, внесено зміни до ПК України та згідно вимог п.п. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % НГО і не може перевищувати 12 % НГО. Тому Відділом Держгеокадастру у Новотроїцькому районі у Херсонській області направлено лист від 16 квітня 2014 року №01-1/714 до позивача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, однак останній проігнорував вказану вимогу.

Таким чином, розмір орендної плати встановлений в договорі оренди не відповідає вимогам податкового законодавства. Тому відповідач вважає, що до вказаного договору необхідно внести зміни згідно ПК України, про що листом ГУ від 16 вересня 2015 року №19-21-7777.102-779/42-15-СГ був повідомлений позивач. На підставі зазначеного, відповідач вважає свої дії правомірними та просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року позов задоволений частково.

Визнано протиправними дії ГУ Держземагенства у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 та іншим (усього 11 осіб) для ведення фермерського господарства загальною площею 50 га зі складу земель державної власності сільськогосподарського призначення, що надані в оренду голові ФГ "Авсєнь" ОСОБА_2, згідно договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 14 лютого 2005 року за №040572700251, за межами населених пунктів на території сільської ради Новотроїцького району Херсонської області.

Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Херсонські області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 та іншим (усього 11 осіб) земельної ділянки площею 50 га для ведення фермерського господарства із земель запасу державної власності за межами населених пунктів на території Чкалівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області та прийняти за наслідками розгляду цієї заяви одне з рішень, передбачених ч.ч. 9, 10, ст. 118 ЗК України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказане судове рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_2 були подані апеляційні скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року апеляційна скарга ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повернута апелянту у зв'язку з несплатою судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За договором оренди земельної ділянки від 14 січня 2005 року, зареєстрованого у Новотроїцькому РВ ХРФ ЦДЗК 14 лютого 2005 року №040572700251, ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 50,0 га для ведення фермерського господарства. Зазначена земельна ділянка використовувалась членами ФГ "Авсєнь", головою якого є позивач.

Згідно протоколу загальних зборів ФГ "Авсєнь" №2 від 14 січня 2015 року вирішено здійснити поділ земельної ділянки, яка надається у власність громадянам членам ФГ "Авсєнь", порівну незалежно від вартості оцінки агровиробничих груп ґрунтів.

ГУ Держземагенства у Херсонській області Наказом від 01 жовтня 2014 року №21-1391/18-14-СГ надало позивачу та іншим членам ФГ "Авсєнь" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Чкалівської СР із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які були надані позивачу в оренду за межами населених пунктів на території Чкалівської СР.

У зв'язку із цим ПП "Сокіл" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ"Авсєнь" для ведення фермерського господарства в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11.

Згідно висновку ВДЗА у Новотроїцькому районі Херсонської області від 20 травня 2015 року №28-05-580/2-11 вказаний проект погоджено.

У подальшому, проект було подано для затвердження ГУ Держземагенства у Херсонській області, проте листом від 16 вересня 2015 року №19-21-777-102-779/42-15-СГ у затвердженні проекту було відмовлено у зв'язку із необхідністю внесення змін до умов договору оренди землі про 3% розмір орендної плати за зазначену земельну ділянку, посилаючись на положення ПК України.

Позивач вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправною, оскільки у відповідача не було законних підстав для відмови та передачі земельної ділянки у власність.

Вирішуючи справу, в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність та іншим, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач, в порушення чч.9, 10 ст. 118 ЗК України, своїм листом, фактично, відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, позов підлягає задоволенню в цій частині.

Вирішуючи справу в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з того, що суд не позбавлений можливості зобов'язати відповідача розглянути спірне питання про затвердження проекту землеустрою та прийняти за результатами такого розгляду рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки до повноважень ГУ Держгеокадастру у Херсонській області віднесено вирішення питань щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, а відтак в його компетенції знаходиться усунення порушень прав позивача.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 118 ЗК України, п.3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 "Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що враховуючи, що суд першої інстанції визнав протиправними дії ГУ ДЗА у Херсонській області щодо відмови йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, єдиним можливим рішенням адміністративного суду з метою гарантування дотримання і захисту його прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою. Крім того, відмова у задоволенні цієї вимоги не виключає повторність протиправної відмови ГУ ДЗА у Херсонській області затвердити такий проект.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Стаття 118 ЗК України регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до чч. 8, 9, 10, 11 ст. 118 ЗК України:

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Пунктом 9 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445 визначено, що Держземагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держземагентства України.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 14 червня 2013 року №268 затверджено Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області, п. 9 якого передбачено, що ГУ Держземагентства у Херсонській області у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Таким чином, з наведеного вбачається, що чинним законодавством України передбачена єдина форма рішення, що приймається територіальними органами Держземагентства за результатами розгляду заяв про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а саме наказ.

Отже, відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою, оформлена листом від 16 вересня 2015 року №19-21-7777.102-779/42-15-СГ, не є документом організаційно-розпорядчого характеру, а ГУ ДЗА у Херсонській області при вирішенні питання про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, як встановлено ч.ч. 9, 10 ст. 118 ЗК України, за наслідками розгляду поданого на затвердження проекту землеустрою уповноважений орган зобов'язаний прийняти одне з двох рішень: про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову в цьому.

Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, отже, підстави для такої відмови не передбачені ЗК України та є незаконними.

Апелянт вважає, що єдиним можливим рішенням адміністративного суду з метою гарантування дотримання і захисту його прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою.

Крім того, відмова у задоволенні цієї вимоги не виключає повторність протиправної відмови відповідачем затвердити такий проект.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, позов в частині зобов'язання ГУ Держгеокадастр у Херсонській області затвердити проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність ОСОБА_2 та іншим (всього 11 осіб) для ведення фермерського господарства загальною площею 50 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що надані в оренду йому як голові ФГ "Авсєнь" за межами населених пунктів на території Чкалівської СР задоволенню не підлягає, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суд не позбавлений можливості зобов'язати ГУ Держгеокадастр у Херсонській області розглянути спірне питання про затвердження проекту землеустрою та прийняти за результатами такого розгляду рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, передбаченого ч.ч.9-11 ст. 118 ЗК України, оскільки в його компетенції знаходиться усунення порушень прав позивача.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, якою затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, до повноважень ГУ Держгеокадастру у Херсонській області віднесено вирішення питань щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, визначених ЗК України.

Отже, суд не може перебирати на себе повноваження Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, вирішуючи замість ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, які рішення він повинен приймати та не може втручатися в дискреційні повноваження органу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.