Постанова № 62722345, 15.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 р. Справа № 814/326/16

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Національного університету кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова про визнання протиправними дії, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова про визнання протиправними дії.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова у наданні публічної інформації на запит ОСОБА_5 від 09.12.2015, а саме копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013-2014 р.р.: - ректора - ОСОБА_6, - проректора з наукової роботи - ОСОБА_7, - проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності - ОСОБА_8, - проректора з науково-педагогічної діяльності, адміністративної роботи та розвитку - ОСОБА_9, - проректора з адміністративно-господарської роботи - ОСОБА_10, - директора кораблебудівного інституту - ОСОБА_11, - завідувача кафедри інформаційних управляючих систем та технологій - ОСОБА_12, - директора машинобудівного інституту - ОСОБА_13, - директора інституту автоматики та електротехніки - ОСОБА_14, - директора гуманітарного інституту - ОСОБА_15, - декана інженерно-економічного факультету - ОСОБА_16, - декана факультету екологічної та техногенної безпеки - ОСОБА_17, - декана факультету морської інфраструктури - ОСОБА_18, - завідувача кафедри технології суднового машинобудування - ОСОБА_19. Зобов'язано Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова надати ОСОБА_5 копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013-2014 р.р. - ректора - ОСОБА_6, - проректора з наукової роботи - ОСОБА_7, - проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності - ОСОБА_8, - проректора з науково-педагогічної діяльності, адміністративної роботи та розвитку - ОСОБА_9, - проректора з адміністративно-господарської роботи - ОСОБА_10, - директора кораблебудівного інституту - ОСОБА_11, - завідувача кафедри інформаційних управляючих систем та технологій - ОСОБА_12, - директора машинобудівного інституту - ОСОБА_13, - директора інституту автоматики та електротехніки - ОСОБА_14, - директора гуманітарного інституту - ОСОБА_15, - декана інженерно-економічного факультету - ОСОБА_16, - декана факультету екологічної та техногенної безпеки - ОСОБА_17, - декана факультету морської інфраструктури - ОСОБА_18, - завідувача кафедри технології суднового машинобудування - ОСОБА_19 за виключенням відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання та реєстрації декларанта, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. В решті позовних вимог відмовлено.

Національний університет кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 15 серпня 2016 року по справі № 814/326/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог і закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, 09.12.2015 року ОСОБА_5 звернулась до Національного університету кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова з запитом щодо доступу до публічної інформації, в якому просила надіслати їй копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013, 2014 роки працівників Університету ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22 та ОСОБА_23

14.12.2015 року Національний університет кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова листом за №64-05/4984 відмовив ОСОБА_5 у наданні копій декларацій, зазначених осіб, оскільки інформація, що запитувалась, є конфіденційною, містить персональні дані, а тому без згоди осіб надана бути не може. Також запропоновано звернутися з запитами безпосередньо до зазначених у запиті осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що відмова відповідача у наданні позивачу запитуваної інформації є протиправною, так як Національний університет кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова повинен надати ОСОБА_5 копії запитуваних декларацій. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною другою статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Як встановлено, ч.1 ст. 7 цього закону, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 7 цього закону).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.2 зазначеного Закону, його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформацію" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до ч. 1, ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

У відповідності до ст.47 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Як встановлено ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З аналізу наведених норм вбачається, що відомості, які містяться в декларації (окрім відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, а також реєстрації місця проживання, дати народження, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації) є інформацією з відкритим доступом.

Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону № 2939-VI обмеженому доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Отже, сама по собі декларація надана бути не може. Належним наданням відповіді на запит позивача є надання інформації, яка міститься в декларації, крім тієї, що зазначена в ст. 47 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції". Оскільки позивач просить надати саме копії декларацій, а не інформацію з відкритим доступом, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_5 у наданні запитуваних документів.

Аналогічну правову думку висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 21.06.2016 року в справі № 826/14553/13-а.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання протиправними дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національного університету кораблебудування імені адмірала С.О. Макарова, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року по справі № 814/326/16, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_5, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук