Ухвала суду № 62721836, 14.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13897/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Чаку Є.В., Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс груп" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс груп" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицака І.Ю., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицак І.Ю. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіфудс груп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицака І.Ю., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицак І.Ю. про визнання протиправною бездіяльності щодо виконання платежу та перерахування за його дорученням помилково зарахованих коштів та стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування шкоди грошових коштів в розмірі 1 537 788,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року провадження по справі було закрито.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка судом правильності його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, прийнятих або вчинених при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем по справі є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицак І.Ю.

Згідно із пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VІ (надалі - Закон України № 4452-VІ) уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до частини 5 статті 34 Закону України № 4452-VІ, під час здійснення тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Закону України № 4452-VІ, Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. Фонд видає нормативно-правові акти у формі інструкцій, положень, правил.

Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації (частина 1 статті 35 Закону України № 4452-VІ).

Відповідно до частин 1-2 статті 36 Закону України № 4452-VІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку (

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України № 4452-VІ уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, а згідно пункту 2 частини 3 вказаної статті на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівникам банку.

У пункті 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20 травня 2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" вказано, що відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за правовим статусом та колом повноважень, відноситься до суб'єктів публічного права з ознаками суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим, даний спір відноситься до публічно правового спору за суб'єктним складом та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується правової позиції викладеної в ухвалі Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі №21-4846а15, а саме, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, колегія суддів зазначає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Постановою Правління Національного банку України №116 від 19 лютого 2015 року ПАТ "КБ "Стандарт" віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив у даний банк тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20 лютого 2015 року по 19 травня 2015 року. Уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "СТАНДАРТ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 101 від 18 травня 2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "СТАНДАРТ" до 18 червня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 18 червня 2015 р. № 385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 19 червня 2015 р. № 120, "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "СТАНДАРТ".

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли травні 2015 року, тобто під час процедури тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Стандарт", а не на стадії ліквідації банку, як помилково було зазначено судом першої інстанції.

Крім того, колегія судів звертає увагу, що судом помилково застосовано статтю 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», адже вона втратила чинність 21.09.2012 року, тобто до виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 165, 195, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс груп" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Є.В.Чаку

суддя С.Б.Шелест

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Шелест С.Б.

Чаку Є.В.