Постанова № 62720417, 07.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2016 Справа №607/11918/16-а

08 год. 50 хв. м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 21 жовтня 2016 року пред'явила до суду адміністративний позов до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, просила зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії, призначеної відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на день призначення пенсії, та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013, з розрахунку 87 % суми заробітної плати на посаді заступника директора Центру з 20 квітня 2016 року, виходячи з її розміру, зазначеного в довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, № 142 виданій 02 липня 2016 року Тернопільським регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, та довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, № 141 виданій 02 липня 2016 року Тернопільським регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунку 87 % суми її заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року збільшено посадові оклади працівникам установ та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що є підставою для перерахунку її пенсії. 10 жовтня 2016 року вона звернулася до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії з розрахунку заробітної плати, виходячи з її розміру на даний час. Однак відповідачем 18 жовтня 2016 року було відмовлено їй у перерахунку пенсії від розміру заробітної плати на даний час та роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015р., раніше призначені пенсії не перераховуються. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними та просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 24 жовтня 2016 року відкрито скорочене провадження у вказаній адміністративній справі.

Ухвалою судді від 24 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 20 квітня 2016 року до 21 квітня 2016 року залишено без розгляду.

01 листопада 2016 року судом отримано від Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заперечення на позов, за результатами розгляду якого суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги є підставними і підлягають до часткового задоволення, оскільки:

Судом встановлено, що з 01 жовтня 2007 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», в розмірі 87 відсотків суми її заробітної плати.

10 жовтня 2016 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок її пенсії на підставі зростання заробітної плати та розміру посадового окладу державним службовцям.

Листом № 464/Т-11 Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Закон України «Про державну службу» встановлює чіткі критерії, за яких державний службовець має право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення позивачеві пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"( 1058-15 ), виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. ( Статтю 37 доповнено частиною згідно із Законом N 2105-IV ( 2105-15 ) від 21.10.2004) Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення позивачеві пенсії) У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (в редакції, що діяла на час призначення позивачеві пенсії) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Згідно частини 7 цієї статті, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця на той час визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 № 865.

Зокрема, згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №32-ІV«Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Закону України «Про державну службу» визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначена пенсію, - на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих для перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку)пенсії.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року було встановлено, що перерахунок пенсії проводиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Постановою Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року (тобто після виникнення у позивача права на перерахунок пенсії) до Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року внесено зміни, а саме: виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

10 грудня 2015 року прийнято Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ, який набрав чинності 01 травня 2016 року. У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723 (пункт 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VІІІ), зокрема, стаття 37-1 цього закону, якою було врегульовано порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», з 01 травня 2016 року встановлено нові умови оплати праці працюючих державних службовців, затверджено схему посадових окладів підвищеного розміру та розмір надбавок до посадових окладів.

Як убачається з довідок, виданих Тернопільським регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, від 02 липня 2016 року № 141 та № 142 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (форма №15-1, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 04 вересня 2013 року) з 01 грудня 2015 року заробітна плата заступника директору Центру , на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становила 7904,88 гривень, а з 01 травня 2016 року - 7154,38 гривень. Даними довідками підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Тернопільському регіональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій на посаді заступника Центру.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 58 Конституції України «в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони України та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується». Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, відповідно до вимог ст. 22 та ст.64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлене Законом України «Про державну службу» є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» від 12 липня 2016 року визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю Конституції України (лист Вищого адміністративного суду України №1875/10-14/16 від 17 серпня 2016 року).

Тому при вирішенні даного спору суд керується в першу чергу нормами Конституції України, які мають найвищу юридичну силу, та в силу яких до правовідносин, які виникли при дії одних законів, та продовжують існувати, не можуть застосовуватися пізніше прийняті закони, які погіршують становище позивача з приводу належного пенсійного забезпечення, в порівняні з тим яке існувало при виході його на пенсію.

Отже, позивач набула за Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ право на перерахунок пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям, та на даний час повинні застосовуватися вимоги ст.37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу та ст. 42 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивачу була призначена пенсія за віком як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії. Отже, новий порядок перерахунку пенсій державних службовців не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання чинності новими законодавчими актами після призначення їм пенсії, у тому числі і на позивача.

Окрім того, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року передбачено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання/ призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Наведена норма свідчить про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства, зокрема, Закону України «Про державну службу», оскільки норми, які регулюють питання пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яку поширюється дія цих законів, скасовані.

Аналізуючи вказані норми закону та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, суд приходить до висновку, що зазначені положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02 березня 2015 року стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, відповідно до чинних на час її призначення норм Закону України «Про державну службу».

При цьому, твердження відповідача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки положення Закону України «Про державну службу» щодо проведення перерахунку пенсій державним службовцям, втратили чинність з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02 березня 2015 року, є необґрунтованими.

Таке застосування норм права суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у перерахунку пенсії позивачу, на підставі зростання заробітної плати та розміру посадового окладу державним службовцям, є неправомірною.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію за період часу з 20 квітня 2016 року до 01 жовтня 2016 року не підлягають задоволенню, оскільки позивач звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про перерахунок вже призначеної пенсії 10 жовтня 2016 року, тому перерахунок необхідно здійснити з 01 жовтня 2016 року відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При визначенні суми заробітної плати, з розрахунку якої позивачу ОСОБА_1 слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд бере до уваги довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №141 від 02 липня 2016 року, видану Тернопільським регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, як таку і якій зазначено новіший розмір заробітної плати (станом на 01 травня 2016 року), встановлений для посади, яку займала позивач перед виходом на пенсію.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази та встановлені на їх підставі обставини, суд приходить до переконання, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, а тому слід визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, неправомірними, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, як державному службовцю, з 01 жовтня 2016 року з розрахунку 87 % від суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №141 від 02 липня 2016 року, виданій Тернопільським регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, із державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1 слід стягнути 551,20 гривень судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до Конституції України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 71, 94, 99, 159-163, 167, 183-2, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку 87 % від суми заробітної плати, виходячи з її розміру на даний час, неправомірними.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01 жовтня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з розрахунку 87 % від суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №141 від 02 липня 2016 року, виданій Тернопільським регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, та провести відповідні виплати з урахуванням вже виплаченої суми пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одної) гривні 20 (двадцять) копійок.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Суддя