Вирок № 62720363, 15.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2016 Справа №607/7117/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

при секретарі с/з Репетівській В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12016210010001826 від 25 травня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Тернополя, громадянки України, студентки 5 курсу ТНЕУ, одруженої, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Галаса Н.В., потерпілої ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченої ОСОБА_2, яка перебувала у приміщенні корпусу №1 Тернопільського національного економічного університету, що по вул. Львівська, 11, в м. Тернополі, 25 травня 2016 року, близько 12 години 15 хвилин виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Так, 25 травня 2016 року, близько 12 години 15 хвилин ОСОБА_2, яка перебувала у приміщенні корпусу №1 Тернопільського національного економічного університету, що по вул. Львівська, 11, в м. Тернополі, під час спілкування із ОСОБА_6 стало відомо, що невідома особа залишила у приміщенні туалету на 4 поверсі мобільний телефон. ОСОБА_2 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вийшла із приміщення аудиторії де вона перебувала та направилася у туалет, в приміщенні якого вона виявила мобільний телефон марки «LG L7 Dual», який був у силіконовому чохлі та у якому була сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 20 грн. та картка пам'яті на 2 Gb. вартістю 40 грн. Далі ОСОБА_2 переконавшись що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрала мобільний телефон марки «LG L7 Dual» вартістю 1085 грн., який був у силіконовому чохлі вартістю 140 грн. та в якому була сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 20 грн. та картка пам'яті на 2 Gb. вартістю 40 грн., які на праві власності належать ОСОБА_4 Із викраденим майном обвинувачена ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення втекла, чим спричинила ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1285 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та суду показала, що перебуваючи у першому корпусі на четвертому поверсі ТНЕУ в приміщенні туалету, а саме, у кабінці, вона знайшла телефон і вирішила взяти його собі для користування. Приблизно через тиждень, після повернення з Карпат, до неї зателефонували працівники поліції та у приміщенні міського відділу поліції вона віддала їм знайдений телефон. Чи був чохол та карта пам'яті у телефоні, вона не пригадує. Знайденим телефоном обвинувачена користувалась дуже мало, інформації з нього не видаляла. Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. вона не визнає. Матеріальну шкоду потерпілій відшкодувала у повному обсязі. У вчиненому, зокрема, в тому, що взяла телефон без умислу на викрадення розкаюється.

Не зважаючи на не визнання обвинуваченою ОСОБА_2 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, її винуватість доводиться показаннями потерпілої а також оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду документами, висновком експерта.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що 25 травня 2016 року близько 12 год. 30 год. вона зайшла в туалет в приміщенні ТНЕУ, де у кабінці, залишила свій мобільний телефон та забула про нього. Виявивши відсутність телефону ОСОБА_4 зателефонувала на свій номер, однак він був відключений. Після цього потерпіла зателефонувала в поліцію та повідомила про зникнення телефону. Через деякий час їй повернули телефон, але він вже був без чохла, сім-кари та карти пам'яті. Крім цього, з телефону зникла цінна для потерпілої інформації, а саме фото, наукові статті, контакти за сім років. На даний час обвинувачена ОСОБА_2 відшкодувала потерпілій 200 грн. завданих матеріальних збитків, а тому претензій матеріального характеру потерпіла до обвинуваченої не має. Моральна шкода ОСОБА_4 не відшкодована, заявлений цивільний позов в розмірі 10000 грн. потерпіла підтримує в повному обсязі.

Протоколом огляду від 22 червня 2016 року, згідно якого здійснено огляд мобільного телефону торгової марки «LG Optimus L7 II Dual» модель «Р715», який був добровільно виданий працівникам поліції ОСОБА_2 Мобільний телефон торгової марки «LG Optimus L7 II Dual» модель «Р715» - засіб мобільного зв'язку, корпус апарату виконаний у формфакторі типу класичний «моноблок із сенсорним дисплеєм», мобільний телефон прямокутної форми із заокругленими кутами, корпус апарату виготовлений із полімерного матеріалу білого кольору. Зі зворотної сторони корпусу телефону під кришкою розміщена акумуляторна батарея. В середині корпусу телефону приклеєна заводська наліпка. Зовнішній вигляд телефону свідчить про те, що телефон перебував у експлуатації.

Висновком експерта №6-467/16 від 25 червня 2016 року судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні, згідно якого, залишкова вартість мобільного телефону «LG Optimus L7 II Dual» модель «Р715» ІМЕІ А: НОМЕР_1, ІМЕІ В: НОМЕР_2, станом на момент вчинення злочину (25 травня 2016 року), може становити 1085 грн., без урахування вартості оригінальних комплектуючих та при умові працездатності.

Довідкою виданою ПП Магнітсервіс, згідно якої вартість стартового пакета «Київстар», станом на 25 травня 2016 року становила 20 гривень; карти пам'яті на 2 Gb, до мобільних телефонів, станом на 25 травня 2016 року - 40 гривень; чохла до мобільного телефону марки «LG Р715», станом на 25 травня 2016 року - 140 гривень.

Таким чином, суд всебічно, повно і неупереджено дослідивши всі обставини злочину, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування її дії кваліфіковано вірно, за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд, вважає покази обвинуваченої про те, що остання не мала умислу на викрадення чужого майна, а також те, що із мобільного телефону інформації не знищувала, не правдивими. Як встановлено в судовому засіданні, мобільний телефон обвинувачена викрала саме із того місця, де залишила потерпіла, зокрема, із кабінки приміщення туалету. Після викрадення мобільного телефону, обвинувачена не робила жодних спроб повернути даний телефон законному володільцю. Лише після виклику до поліції, ОСОБА_2 повернула мобільний телефон потерпілої без збереження інформації, яка містилась у ньому.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу винної, зокрема те, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої, а саме: щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2, їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченою ОСОБА_2, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.

По справі є цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення із обвинуваченої ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 10000 (десять тисяч) гривень в користь потерпілої, який підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Потерпіла обґрунтовує даний позов тим, що нею внаслідок вчинення кримінального правопорушення наявний шок, який отримала від втрати мобільного телефону, всіх контактів (керівників груп, координаторів Школи журналістики, номерів телефонів довідкових бюро вокзалів, номерів телефонів рецепції готелю, необхідних для роботи у Школі журналістики, яка відбувалась в м. Рівному з 28-30 травня 2016 року)., відчуває почуття незахищеності, приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживає щодо своєї соціальної, ділової репутації, відношення керівництва Тернопільського національного економічного університету, родини та близьких до даних подій, стрес. Крім цього, на карті пам'яті телефону, зберігались сторінки виписок з наукових журналів, необхідних для подальшого захисту своєї наукової роботи, а також фото контактів, які забезпечували повноцінне виконання покладених на неї посадових обов'язків. Цими протиправними діями обвинуваченої, їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях за повноцінне виконання завдань, як керівника групи, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.

Незаконні, злочинні дії обвинуваченої ОСОБА_2, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (очікування слідчих, постійне відновлення особистих та робочих контактів: керівників структурних підрозділів університету, професорсько-викладацького складу та допоміжного персоналу і що найголовніше - телефони студентів, з якими вона, як керівник групи, вперше виїжджала до м. Рівного для покращення своїх практичних навичок та представлення університету на Всеукраїнському рівні. Вказані вище факти сприяло обмеженню у спілкуванні із керівниками груп, знайомими, родичами та колегами, а також зменшували ефективність проведення правових заходів), обумовили необхідність залученню значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів і до тепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. Наслідки кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченою, були для неї суттєво психотравмуючими, обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфер існування особистості, перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто спричинили їй значні моральні страждання.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, суд враховує тривалість порушення прав потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідність вживати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав, пережитий стрес, враховуючи майновий стан обвинуваченої, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з обвинуваченої ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 завданої моральної шкоди на суму 2000 (дві тисячі) гривень.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи.

Питання речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 - 2000 (дві тисячі) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6-467/16 від 25 червня 2016 року в розмірі 351 грн. 84 коп. в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази:

- мобільний телефон торгової марки «LG L7 Dual», який повернутий потерпілій ОСОБА_4 - залишити в розпорядженні останньої, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін