Ухвала суду № 62719542, 10.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 р. Справа № 876/4530/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників апелянта: Кузьменко О.О., Ярошика Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у адміністративній справі №803/603/16 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області до Приватного підприємства «Тувіум Ленд» про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В :

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства «Тувіум Ленд» про припинення юридичної особи.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм ст. 45, 62, 63,67,168 Податкового кодексу України, ст. 110 Цивільного кодексу України, ст.19,51 Господарського кодексу України, ст. 4, 7, 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у справі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату судового засідання. Надіслані на адресу відповідача судові повістки повернулись на адресу суду із відміткою поштового відділення про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. З 12.11.2001 року ПП «Тувіум Ленд» зареєстроване як юридична особа за місцезнаходженням: 43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 44, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань.

Як слідує із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21894966 від 25.04.2016 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис про відсутність юридичної особи ПП «Тувіум Ленд» за її місцезнаходженням.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відсутня підстава для припинення юридичної особи ПП «Тувіум Ленд».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Зазначене право також передбачене пунктом 67.2статті 67 ПК України, яким встановлено право контролюючих органів в установленому законом порядку звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинної з 01.01.2016 року) державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 51 ГК України передбачено, що підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Підстави для припинення юридичної особи визначені статтею 104 ЦК України, відповідно до ч.1 цієї статті юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

З аналізу зазначеного законодавства слідує, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації. При цьому, ліквідація юридичної особи здійснюється за рішенням суду за позовом відповідного органу державної влади у випадках, встановлених законом.

Підставою постановлення судового рішення щодо для припинення юридичної особи ПП «Тувіум Ленд» Луцька ОДПІ зазначає наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про відсутність цієї юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, проте така підстава не зазначена ні в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ні в Господарському та Цивільному кодексах України, на які посилається позивач.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутня підстава для припинення юридичної особи ПП «Тувіум Ленд», а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у адміністративній справі №803/603/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 15.11.2016р.