Ухвала суду № 62719486, 10.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 р. Справа № 876/7316/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів,-

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2016 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2016/000007/2 від 10 березня 2016 року та картки відмови у митному оформленні № 205070000/2016/00065.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що при митному оформленні товару позивач самостійно визначив митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявив цей показник у електронній митній декларації від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/008143, до якої були додані належні і достатні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України, однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою ним митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/000007/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/00065.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем доведено заявлену митну вартість товарів: «мандарини свіжі», вагою 1760 кг (0,80 дол. США за 1 кг), «ківі свіжі», вагою 1600 кг (0,65 дол. США за 1 кг), «апельсини свіжі», вагою 3300 кг (0,65 дол. США за 1 кг), «грейпфрути свіжі», вагою 1565 кг (0,60 дол. США за 1 кг), «яблука свіжі», вагою 3900 кг (0,29 дол. США за 1 кг) за електронною митною декларацією від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/008143, а відтак оскаржувані рішення та картка відмови Волинської митниці ДФС щодо вказаних товарів, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Волинською митницею ДФС, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Вказано, що документи, які були подані позивачем для підтвердження митної вартості містили розбіжності, що стало підставою для витребування додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 10 березня 2016 року позивачем в електронному вигляді було подано митну декларацію № 205070000/2016/008143 для митного оформлення товарів: «лимони свіжі» - 5940 кг (торговельна марка - AGRO), «мандарини свіжі» - 1760 кг (торговельна марка - TRUST), «ківі свіжі» - 1600 кг (торговельна марка - KIWI), «імбир свіжий» - 1040 кг (торговельна марка - FRESH GINGER), «апельсини свіжі» - 3300 кг (торговельна марка - COPAL), «грейпфрути свіжі» - 1565 кг (торговельна марка - AKAN), «яблука свіжі» - 3900 кг (торговельна марка - FRESHFRUIT).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем додано: контракт від 18.09.2015 року № 2, рахунок-фактура експортна від 08.03.2016 року №/00095/2016/MG, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 08.03.2016 року № 059891, сертифікат походження товару від 08.03.2016 року №/MF/AL 0012148, сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів від 08.03.2016 року № КО.8231.3.80.2016.10, копія митної декларації країни відправлення від 08.03.2016 року № 16PL302010Е0029366, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації. При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації від 10.03.2016 року №205070000/2016/008143 товар було задекларовано за 1 методом, тобто за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів.

У зв'язку з тим, що подані документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: прайс-лист від виробника товару; фактури на закупівлю товару у виробника; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом у свою чергу на митницю було додатково подано: експертний висновок № В-518 від 10.03.2016 року; калькуляцію транспортних витрат № 10-03/2016; курси валют згідно яких оформлялась експортна декларація від 01.03.2016 року; курси валют згідно яких складалась фактура відправника від 07.03.2016 року; заявку - договір на автоперевезення №1 від 07.03.2016 року; акт №15 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.03.2016 року; довідку про вартість перевезення від 09.03.2016 року; прас-лист від 07.03.2016 року; фактура на закупівлю товару №/00095/2016/MG від 08.03.2016 року.

10 березня 2016 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/00065. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв'язку з прийняттям рішення про визначення митної вартості від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/000007/2.

У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/000007/2.

Згідно із графами 30 рішення про коригування митної вартості товару від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/000007/2 митним органом було визначено митну вартість товарів: «мандарини свіжі», вагою 1760 кг за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,80 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «ківі свіжі», вагою 1600 кг за ціною 1,32 дол. США за 1 кг (замість 0,65 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «апельсини свіжі», вагою 3300 кг за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,65 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «грейпфрути свіжі», вагою 1565 кг за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,60 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «яблука свіжі», вагою 3900 кг за ціною 0,38 дол. США за 1 кг (замість 0,29 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи: прайс-лист виробника товару; фактуру на закупівлю товару у виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З метою пропуску товару через митний кордон ФОП ОСОБА_1 подано нову митну декларацію від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/008230. Митне оформлення проведено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою - другою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Частинами першою - третьою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Зокрема, частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

В силу вимог Митного кодексу України обов'язок доведення митної вартості товару лежить у даному випадку на позивачеві.

Разом із тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. При цьому імперативною умовою для витребування вказаних документів є наявність у митного органу саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Наведене свідчить про обов'язок митного органу зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Частина четверта статті 54 МК України передбачає обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Однак, витребовуючи додаткові документи, відповідач не зазначив які саме недоліки містять подані декларантом документи, які саме обставини ці додаткові документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару. Відтак, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митним органом необхідності їх подання для усунення певних спірних відомостей щодо митної вартості не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем були надані усі документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: прайс-лист компанії-постачальника «BURY Trade» Sp.z o.o. (Польща) на товар від 07.03.2016 року; рахунок-фактура експортна від 08.03.2016 року №/00095/2016/MG; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 08.03.2016 року № 059891; сертифікат про походження товару від 08.03.2016 року №/MF/AL 0012148; сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів від 08.03.2016 року № КО.8231.3.80.2016.10; копія митної декларації країни відправлення від 08.03.2016 року № 16PL302010Е0029366.

Із зазначених документів вбачається, що заявлена декларантом у митній декларації митна вартість товарів повністю підтверджується, а зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

На вимогу митного органу позивачем також було надано експертний висновок Волинської торгово-промислової палати № В-518 від 10.03.2016 року, яким ще раз підтверджено, що вартість, зазначена у фактурі від 08.03.2016 року №/00095/2016/MG та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade» Sp.z о.о. (Польща) від 07.03.2016 року, відповідає рівню цін, який існує на ринку по продажу фруктів.

Також декларантом були надані документи, що підтверджують факт використання транспортних послуг та понесені витрати на них, а саме: договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01.03.2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1; довідку про транспортні витрати від 09.03.2016 року, заявку-договір на автоперевезення № 1 від 07.03.2016 року.

Таким чином, документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів робить дійшов висновок, що ФОП ОСОБА_1 при здійсненні митного оформлення товарів правомірно визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому відповідач не мав правових підстав застосовувати резервний метод визначення митної вартості товару.

Суд звертає увагу на те, що застосуванню другорядних методів повинна передувати процедура консультацій між митним органом та декларантом відповідно до положень статей 59, 60 МК України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Доводи відповідача про те, що консультації проводились у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, суд вважає необґрунтованими, оскільки право вимоги таких документів, передбачене у частиною третьою статті 53 МК України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною четвертою статті 57 МК України.

Щодо розбіжностей відносно транспортних витрат, які виникли з податкового навантаження до кордону, що становить 38,89 грн./км та після перетину кордону, що становить 66,67 грн./км, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 березня 2016 року, за яким замовник доручає, а перевізник бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортами засобами по території України та за її межами.

Із заявки-договору на автоперевезення № 1 від 07 березня 2016 року слідує, що позивачем було замовлено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем НОМЕР_1. Витрати на перевезення, здійснені відповідно до заявки-договору на автоперевезення № 1 від 07 березня 2016 року, підтверджуються довідкою про вартість перевезення вантажу від 09 березня 2016 року, розрахунком транспортних витрат № 10-03/2016 від 10 березня 2016 року, а також актом № 15 здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунком-фактурою № 15 від 10 березня 2016 року із зазначенням вартості такого перевезення, які надані фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 З наведеного вбачається, що позивач до податкових навантажень на перевезення ОСОБА_2 відношення не має, а тому вони не впливають на митну вартість товару.

Щодо ненадання декларантом прайс-листа та фактури на закупівлю товару у виробника суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у позивача були господарські відносини з продавцем задекларованого товару, а не з його виробником, а тому декларант надав всі наявні в нього документи, які підтверджують закупівельну вартість придбаного товару в продавця.

Також не заслуговують на увагу претензії митниці щодо загальної вартості товару, яка згідно експортної декларації становить 55993 злотих, а згідно фактури №FX/00095/2016/MG від 08.03.2016 року - 56111,30 злотих, оскільки вартість товару, замовлення і розрахунок проводився в доларах США, що передбачено контрактом № 2 від 18 вересня 2015 року, укладеним між компанією «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща) та позивачем. Дані розбіжності виникли через коливання курсу валют, відомості про які були надані митниці.

Крім того, суд також враховує, що митна вартість відповідачем була відкоригована лише щодо товару: ««мандарини свіжі», «ківі свіжі», «апельсини свіжі», «грейпфрути свіжі», «яблука свіжі», який був задекларований за 1 методом, тобто за ціною контракту, в той час як щодо іншого товару - «лимони свіжі», «імбир свіжий», задекларованого також за 1 методом, тобто за ціною контракту, який оформлявся за однією МД та перевозився одним і тим же транспортним засобом, митним органом зауважень щодо митної вартості не було висунуто.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року в справі № 803/406/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Ухвалу складено в повному обсязі 15 листопада 2016 року.