Ухвала суду № 62719407, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2911/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій, визнання нечинною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило суд:

визнати нечинною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України від 23.01.2015 № 2179 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Державною авіаційною службою України, подано апеляційну скаргу, у якій суб'єкт владних повноважень просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям Відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки на думку скаржника, державний інспектор виявив наявність факту правопорушення лише після того, як отримав телеграму, в якій містилася інформація стосовного виконання спірного польоту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідно до інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг №042004, встановлено здійснення 04.07.2014 року о 16 год. 13 хв. польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України пасажирським судном. Як свідчить текст наявної матеріалах справи копії телеграми, остання складена 04.07.2014 року. З огляду на зазначене, штраф міг бути накладений відповідачем на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» до 03.01.2015 року.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.01.2015 року державним інспектором Державіаслужби України Кареліним В.О. у присутності уповноважених представників ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (запрошено листом від 12.01.2015 року №1.26-138) складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації №2179 - за результатами перевірки інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг №042004, встановлено здійснення 04.07.2014 року о 16 год. 13 хв. польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України пасажирським судном, яке виконувало рейс AFL1849, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст.30 Повітряного кодексу України та п.94 та п.118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».

З вказаним протоколом представники ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» ознайомлені 13.01.2015 року, що підтверджується підписами представників. Також представниками зроблено зауваження на окремому аркуші до протоколу.

На підставі протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.01.2015 року №2179 головою Державіаслужби України 23.01.2015 року прийнято постанову №2179 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації на ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» відповідно до статей 127-130 ПК України (абз.4 п.1 ч.1 ст.127 ПК України).

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання та оцінки наявних доказів.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» від 08 жовтня 2014 року №520 Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Пункт 2 Положення передбачає, що Державіаслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Державіаслужби, відповідно до п.3 Положення, є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України;

2) внесення пропозицій Міністрові інфраструктури щодо забезпечення формування державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України;

3) організація використання повітряного простору України;

4) здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.

Відповідно до п.п. 6 п.6 Положення Державіаслужба виконання для покладених на неї завдань має право накладати штрафи за умов, визначених Повітряним кодексом України.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19 травня 2011 року №3393-VІ з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 ПК України використання повітряного простору України - провадження діяльності, пов'язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Згідно з визначенням, закріпленим у частині 1 статті 23 названого Кодексу, організація використання повітряного простору України - це комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 3 ст. 23 Кодексу порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України.

Відповідно до частини 1 статті 29 ПК України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідне Положення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, згідно пункту 1 якого воно визначає порядок організації та використання повітряного простору України (далі - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов'язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.

Порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору врегульовані у розділі IV Положення №401.

Так, користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.

Згідно з пунктом 57 наведеного Положення подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами ОПР та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.

Форма розкладів та заявок на польоти цивільних повітряних суден, а також терміни їх подання визначаються Правилами надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів, що затверджуються Мінінфраструктури та Міноборони (пункт 58 Положення №401).

Відповідно до пункту 60 Положення №401 розклад регулярних внутрішніх та міжнародних польотів цивільних повітряних суден експлуатантів України та іноземних експлуатантів затверджується Державіаслужбою і надсилається до Украероруху (Украероцентру) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил не пізніше ніж за 20 діб до введення його в дію.

Пунктом 61 зазначеного Положення також закріплено, що органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до РДЦ та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.

Пунктами 74 та 75 Положення №401, зокрема, закріплено, що дозвіл на виконання внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України) видається Державіаслужбою, а дозвіл на використання повітряного простору на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів видається:

- Украероцентром: на виконання польотів поза межами повітряних трас у повітряному просторі більше ніж у двох районах польотної інформації; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення заборон або обмежень його використання; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення короткочасних обмежень його використання (в межах двох та більше районів польотної інформації); на виконання польотів для проведення пошуково-рятувальних робіт; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення короткочасних обмежень його використання в межах одного району польотної інформації тривалістю понад 2 год.; на виконання польотів повітряними суднами, які не обладнані засобами вторинної радіолокації; на провадження іншої діяльності у повітряному просторі більш як у двох районах польотної інформації;

- РДЦ: на виконання польотів поза межами повітряних трас у повітряному просторі одного або двох (суміжних) районів польотної інформації; на провадження діяльності у повітряному просторі, яка потребує встановлення короткочасних обмежень його використання тривалістю не більше ніж 2 год.; на провадження іншої діяльності у повітряному просторі одного або двох (суміжних) районів польотної інформації.

Пунктом 76 Положення №401 також передбачено, що Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил.

Відповідно до розділу І названого Положення дозвіл на використання повітряного простору - офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. Орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху - відповідний підрозділ, повноваження і діяльність якого пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України.

У відповідності до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19 липня 1999 року №1281 головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр).

Відповідно до пункту 8.1 глави 8 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року №478, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2011 року за №1327/20065, дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований полії. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху .

Пунктами 3.3.1.1, 3.3.1.2, 3.3.2 Додатку 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Правила польотів» визначено, що «Информация в отношении запланированного полета или части полета, подлежащая направлению в органы обслуживания воздушного движения, предоставляется в форме плана полета. План полета предоставляется до начала любого полета с пересечением международных границ. План полета включает информацию, относящуюся к следующим пунктам, определенным соответствующим полномочным органом ОВД: - опознавательный индекс воздушного судна; - правила выполнения полета и тип полета; - количество и тип(ы) воздушных судов и категория турбулентности в следе; - оборудование; - аэродром вылета; - расчетное время уборки колодок; - крейсерские скорости; - крейсерские эшелоны; - маршрут полета; - аэродром назначения и общее расчетное истекшее время; - запасные аэродромы; - запасы топлива; - общее число людей на борту; - аварийно-спасательное оборудование; - прочая информация».

На підставі поданого плану польоту орган ОПР видає дозвіл, що також передбачено пунктом 3.6.1.1 Додатку 2, а саме: «Диспетчерское разрешение получают до начала выполнения контролируемого полета или части полета, которая выполняется как контролируемый полет. Такое разрешение запрашивается путем представления плана полета органу управления воздушным движением».

Представником відповідача долучено до матеріалів адміністративної справи копію первинного повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору України від 04.07.2014 року №042004, в якому зафіксовано політ без FPL, невихід на зв'язок з органом ОПР, політ у забороненій зоні над АРК (NOTAM A1391/14) без дозволу органів ОПР, посадка/зліт на закритий аеродром Сімферополь (NOTAM A0482/14) без дозволу Державіаслужби, порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону. У повідомленні порушником, крім інших, вказано рейс AFL1849 04.07.2014 року о 16 год. 13 хв., що відповідає інформації, відображеній в протоколі №2179 від 13.01.2015 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що політ ПС, що виконував рейс під трилітерним індексом АFL1849 був здійснений без заявки, без дозволу, без зв'язку з органом ОПР, в забороненій зоні.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що Державна авіаційна служба України, як уповноважений орган з питань цивільної авіації, під час накладення штрафу за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті керується положеннями Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України № 637 від 26 грудня 2011 року (надалі - «Порядок»).

За своєю суттю передбачена ст. 127 Повітряного кодексу України фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Так, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Зокрема, ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так, стаття 128 Повітряного Кодексу України та пункт 3.5. Порядку передбачають, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Отже, ст. 128 ПК України містить два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених статтею 128 Повітряного Кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Беручи до уваги те, що застосований згідно з оскаржуваною постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ст. 128 Повітряного Кодексу України.

Відповідно до пункту 121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Крім того, згідно із пунктом 122 зазначеного Положення розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Правовий статус телеграм Украероцентру, що передаються за допомогою системи зв'язку АРТМ регулюється Наказом Міністерства транспорту України від 23 вересня 2003 року № 736 «Про затвердження Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України».

Матеріалами справи підтверджується, що телеграма Украероцентру № 042004 складена 04.07.2014 року та, відповідно, в силу вимог п. 121 зазначеного Положення, що не заперечувалось представником відповідача, доведена до відома Державіаслужби в той же день, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача 04.07.2014 року, у зв'язку з чим початком відліку строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 05.07.2014 року.

Таким чином, шестимісячний строк для накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача закінчився 05.01.2015 року.

Правова позиція щодо застосування статті 250 Господарського кодексу України висловлена у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2014 року № 21-126а 14.

Отже, Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 15 листопада 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.