Ухвала суду № 62719381, 15.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2179/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.,В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила суд:

визнати протиправним та скасувати розрахунок №0000182 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта №060954 від 03.06.2016 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного розрахунку, оскільки методика зважування транспортних засобів в русі, якими перевозиться сипучий вантаж, відсутня, отже, відсутні вимоги щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що на даний час територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення перевірки габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортних засобів здійснюють габаритно-ваговий контроль за відсутності відповідної методики, однак відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов'язку по внесенню плати за це, у зв'язку з чим відповідні посилання позивача не можуть бути підставою для скасування розрахунку.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з виписки з ЄДРПОУ від 25.09.2014 року, ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа - підприємець 19.09.2014 року за № 23380000000002815.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Позивачеві належать: вантажний сідловий тягаг - Е, марки MAN, модель TGA 18.360, д.н.з «НОМЕР_3» (далі - вантажний автомобіль) та напівпричіп - марки KEMPISCHE, модель WAGENBOUW, д.н.з «НОМЕР_4» (далі - напівпричіп).

З матеріалів справи вбачається, що перевезення вантажу транспортним засобом позивача здійснювалось по маршруту с.Ташань , вул.Шевченка,29а.- смт.Нові Біляри.

03 червня 2016 року посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, головним спеціалістом Гриневич В.М. було здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля та напівпричепа, водій ОСОБА_6, та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, про що за результатами проведення зважування складено:

- акт №0000182 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.06.2016 року, згідно якого нормативно допустимі осьові навантаження 11 т, 11 т, 22 т, фактичні 6,42 т, 9,04 т, 24,68 т.;

- чек зважування від 03.06.2016 року №32918, в якому в графах «gross» та «total» зазначена вага транспортного засобу - 40140 кг.

Як вбачається з акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0000182 від 03.06.2016 та розрахунку №0000182 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №060954 від 03.06.2016, транспортним засобом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було пройдена відстань у 300 кілометрів по вищезазначеному маршруту. Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю б/н від 03.06.2016 під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено, що фактична маса осьового навантаження транспортного засобу: на 1 вісь становить 6,42 тони, при нормативно допустимій масі 11,00 тон; на 2 вісь - 9,04 тони, при нормативно допустимій масі 11,00 тон; на 3 (строєну) вісь 24,68 тон, у той час як нормативно допустимим показником навантаження на строєну вісь є 22,00 тони.

На підставі вказаних документів проведено розрахунок від 03 червня 2016 року №0000182 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у розмірі 486,00 євро (0,54 євро-за 1 км. проїзду х 300 км. - пройдена відстань).

В оспорюваному розрахунку відповідач зазначив, що позивачем було перевищено нормативи вагових параметрів на строєну вісь на 2,68 тони (24,68 тони замість 22,00 тон), що становить 12,2%. Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів становить 0,54 євро/км., а відповідно, сума нарахованої на підставі вказаного розрахунку плати - 486,00 євро.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку № 879.

Відповідно до п.31.1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У відповідності з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28 Порядку №879). Відповідно до п. 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку №879 встановлено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Згідно із п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, нормами чинного законодавства встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування.

В оспорюваному розрахунку відповідач зазначив, що позивачем було перевищено нормативи вагових параметрів на строєну вісь на 2,68 тони (24,68 тони замість 22,00 тон), що становить 12,2%. Плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів становить 0,54 євро/км., а відповідно, сума нарахованої на підставі вказаного розрахунку плати - 486,00 євро.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що посилання скаржника на те, що в оспорюваному розрахунку невірно визначено плату за проїзд спростовуються тим, що відповідно до п. 31-1 Порядку №879 у разі перевищення хоча б одного вагового параметру на 10-40 відсотків, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу визначається у потрійному розмірі.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.