Ухвала суду № 62719303, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/24013/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канівець Любові Миколаївни, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюк Сергія Петровича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Авант-Банк», Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канівець Любові Миколаївни, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюк Сергія Петровича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Авант-Банк», Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 23836074 від 21.08.2015р. державного реєстратора Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції прав на нерухоме майно Філюка Сергія Петровича, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» (03110, м. Київ, вулиця Івана Клименка, буд. 23, код ЄДРПОУ 36406512) на нерухоме майно (будівлі та і споруди) загальною площею - 112 853,4 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5.

Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в особі Департаменту державної реєстрації внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності, за номером запису про право власності 10933436, зареєстровану за Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» на нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею - 112 853,4 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5.

Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в особі Департаменту державної реєстрації поновити запис №2483154 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, кім. 205, код ЄДРПОУ 32203226), на нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею 112 853,4 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, третя особа - ПАТ «Авант-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а провадження у даній справі закрити, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.07.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступник - ПАТ «Дельта Банк»), як позикодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», як позичальником, було укладено кредитний договір № З.ЗДС/35/2010-КЛТ, відповідно до умов якого, позикодавець зобов'язувався надати позичальнику в майбутньому кредити, в межах загальної суми, еквівалентної 120 000 000,00 грн., за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до кредитного договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

В забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» за кредитним договором № З.ЗДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р., між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія», як іпотекодавцем, 30.07.2010р. було укладено іпотечний договір № 25ДС/35/101-2010-КЛТ, що був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О., зареєстрований в реєстрі за № 2206.

Пунктом 1.1 іпотечного договору сторони вирішили, що у забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» перед іпотекодержателем за кредитним договором № 3.3ДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р., іпотекодавець надає в іпотеку майно, що належить йому на праві власності, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2008р. у справі № 31/299 та ухвали Господарського суду міста Києва від 23.02.2009р. у справі №31/299 (зареєстрованих 09.07.2010р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», реєстраційний номер 30914349, номер запису 355-з в книзі д.8з-170, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26663015).

В іпотеку було передано нерухоме майно (будівлі та споруди), загальною площею 112 853,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5 та складається з наступних елементів: Вагова 30 т. вагами літ С, С`, загальна площа 498,8 кв.м.; Бухгалтерія збуту літ. LXVII, загальна площа 154,6 кв.м.; Ковбасний завод, апаратне відділення ковбасного заводу літ. Т, загальна площа 30 447,4 кв.м.; Перехідна галерея ковбасного заводу, адміністративно-побутовий корпус літ. Щ, загальна площа 1 426,4 кв.м.; Консервний завод, мийка тари конс. заводу літ. З, загальна площа 4 347 кв.м.; Оранжерея літ. XXIV, загальна площа 537,5 кв.м.; Контора скотобази літ. LXIV, загальна площа 377,3 кв.м.; Карантин-ізолятор літ. LXXVIII, загальна площа 666 кв.м.; Ветдільниця літ. LXIII, загальна площа 191,1 кв.м.; Цех технічних фабрикатів - ЦТФ, літ. Е, загальна площа 3 689,5 кв. м.; Санітарна бойня, літ. Ц, загальна площа 1 439,6 кв.м.; Слюсарна майстерня, літ. LCI, загальна площа 19,6 кв.м.; Заводоуправління, літ. XXV, загальна площа 1 689,2 кв.м.; Пилорама, літ. XX, загальна площа 359,7 кв.м.; Будівельний цех, літ. LXV, загальна площа 903,00 кв.м.; Цех пінополістиролу, літ. XXXIII, загальна площа 686 кв.м.; М'ясожировий корпус, літ. Б', Б", загальна площа 12 719,7 кв.м.; Забійна бухта, літ. А, загальна площа 2 158 кв.м.; Корпус передзабійного утримання худоби, літ. А', загальна площа 6 504,0 кв.м.; Побутовий корпус МЖК, літ. Д, загальна площа 2 165,4 кв.м.; Канижна, літ. Ж, загальна площа 173,7 кв.м.; Холодильна секція, літ. Б, загальна площа 10 741,0 кв.м.; Напівфабричний корпус літ. CL, CLI, загальна площа 12 380,2 кв.м.; Холодильник № 2, пельменне відділення, компресорний цех холодильника № 2, ТП-2831 (8), літ. Я, загальна площа 7 040,9 кв.м.; Нежитлова будівля гематогенного цеху, літ. М, загальна площа 786,9 кв.м. Котельня № 1, котельня № 2, котельня МЖК, літ. Г, загальна площа 2 750,7 кв.м.; Експериментальний цех (кулінарія), літ. LXXXVII, загальна площа 1 410,8 кв.м.; Насосна станція оборотного водопостачання, літ. LCVIII, загальна площа 141,9 кв. м.; Насосна станція другого підйому, літ. LXXVI, загальна площа 216,3 кв.м.; Станція перекачки, літ. VIII, загальна площа 30,9 кв.м.; Артсвердловина № 3, літ. LXXV, загальна площа 11,9 кв.м.; Насосна-компресорна станція (№1), літ. LXXXIV, загальна площа 85,6 кв.м.; Розподілпункт (РП-310), літ. Ю, загальна площа 118,3 кв.м.; ТП-1108 (5), літ. 5, загальна площа 45,3 кв.м.; ТП-1955 (6), літ. 6, загальна площа 107,3 кв.м.; ТП-277(3), літ. З, загальна площа 75,2 кв.м.; ТП-3800 (1), літ. 1, загальна площа 25,5 кв.м.; ТП-4004 (4), літ. 4, загальна площа 63,3 кв.м.; ТП-РБУ (9), літ. 9, загальна площа 44,2 кв.м.; Зарядна станція аміачних балонів, аміакреховище град., конденсаторная, літ. LVII, загальна площа 882 кв.м.; Хвіртка прохідної № 2, літ. І, загальна площа 36,6 кв.м.; Собакорозплідник, літ. XXX, XXXI, XXXII, загальна площа 237,7 кв.м. Кормокухня для собак, літ. ХХіХ, загальна площа 63,0 кв.м.; Вишки № 2, літ. LXXIV, загальна площа 2,8 кв.м.; Вишки № З, літ. LXXIII, загальна площа 8,8 кв.м.; Вишки сторожової, літ. LXXVII, загальна площа 2,3 кв.м.; Транспортна галерея ковбасного заводу, літ. Т', загальна площа 885,9 кв.м.; Прохідна скотобази, літ. II, загальна площа 10,3 кв.м.; Контрольна проїздна скотобази, літ. III, загальна площа 8,9 кв.м.; Хлораторна станція (склад балонів), літ. LXII, загальна площа 102 кв.м.; Контора складів палива, літ. XLV, загальна площа 4,7 кв.м.; Вантаж контора, літ. LCVII, загальна площа 57,9 кв.м.; Будка біля залізничних воріт, літ. LC, загальна площа 10,2 кв. м.; Залізнична будка, літ. LV, загальна площа 4 кв.м.; Сміттєзбирач, літ. XXVIII, загальна площа 308,6 кв.м.; Надбудова над свердловиною, літ. XVIII, загальна площа 19,0 кв.м.; Насосна артезіанської свердловини, літ. LXXXIX, загальна площа 23,7 кв.м.; Станція перекачки, літ. VI, загальна площа 21,3 кв.м.; Станція перекачки фекальних вод, літ. VII, загальна площа 19,5 кв.м.; Жироловка, літ. LXIX, загальна площа 813,2 кв.м.; Каналізаційна насосна станція, літ. XLII, XLIV, загальна площа 218,2 кв.м.; Артсвердловина № 4, літ. XXIII, загальна площа 27,4 кв.м.; ГРП, літ. XLI, загальна площа 70,8 кв.м.; Насосна мазутосховища, літ. XXXVII, XXXVIII, XXXIX, загальна площа 246,7 кв.м.; Контрольна проїзна, літ. Т", загальна площа 9,4 кв.м.; Компресорна, літ. В, загальна площа 1 528,8 кв.м.

Заставна вартість майна узгоджена п. 1.4. іпотечного договору та складає 155 928 075,00 грн.

26.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким, покупець набув права вимоги за кредитним договором № З.ЗДС/35/2010-КЛТ від 30.07.2010р., а також іпотечним договором № 25ДС/35/101-2010-КЛТ від 30.07.2010р.

В подальшому, 05.02.2015р., між ПАТ «Авант-Банк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрований у реєстрі за №213. Предметом застави за даним договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між ПАТ «Дельта Банк» та юридичними особами-боржниками, у тому числі, вищезазначений Кредитний договір між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «ТК «Урожай».

Відповідно до копії акта приймання-передачі від 09.02.2015р., підписаного між ПАТ «Дельта-Банк» та ПАТ «Авант-Банк», який наявний в матеріалах справи, ПАТ «Авант-Банк» було прийнято оригінали документів за кредитними договорами позичальників, в тому числі, по позичальнику ПАТ «ТК «Урожай», а саме: кредитний договір №3.3ДС/35/2010-КЛТ, іпотечний договір від 30.07.2010р. №25ДС/35/101/2010-КЛТ з договором про внесення змін та доповнень від 30.11.2010р. та додатковим договором від 13.09.2013р., договір застави від 18.01.2012р. № 25ДС/35/303/2010-КЛТ з додатковим договором від 13.09.2013р.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 12.03.2015р. ПАТ «Авант-Банк» значиться як іпотекодержатель нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, б. 5. Підставою виникнення іпотеки значиться: Договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору, реєстровий номер 3058, посвідчений 30.11.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та договір застави майнових прав від 05.02.2015р. № 213.

31 липня 2015 року державним реєстратором Головного територіального управління юстиції в м. Києві Канівець Л.М., на підставі Рішення № 23836074 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.08.2015р., прийнятого державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції Філюк С.П., зареєстровано право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею - 112 853,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, б. 5 за ПАТ «Авант-Банк».

Підставою виникнення права власності зазначені: Іпотечний договір №25ДС/35/101/2010-КЛТ від 30.07.2015р. та Договір застави майнових прав від 05.02.2015р.

Не погоджуючись з правомірністю дій та рішень державних реєстраторів щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ПАТ «Авант-Банк», позивач посилається на те, що, в порушення ст. 35 Закону України «Про іпотеку», жодного попередження про задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки, попередження про звернення стягнення або письмової вимоги про усунення порушення, ТОВ «ЦЕК» не отримувало.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу наведених норм вбачається, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність, окрім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, ще й інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Верховний Суд України за результатами розгляду адміністративної справи № 826/4858/15 (постанова від 14 червня 2016 року) за позовом фізичної особи до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції в м. Києві, за участю третіх осіб - ТОВ «Кей-Колект», ТОВ «Сол-Істейт» з аналогічними позовними вимогами (зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру, належну позивачу, за ТОВ «Кей-Колект» внаслідок переходу права власності на предмет іпотеки за невиконання умов кредитного договору), скасував судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанції, винесені адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, та закрив провадження в адміністративній справі, зазначивши, що такий спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

При цьому, Верховний Суд України послався на неоднакове застосування однієї і тієї ж самої норми права судом касаційної інстанції, що стало підставою для перегляду цих рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України.

Зокрема, у рішенні Вищого господарського суду України від 15.08.2012 року цей суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі застереження, що містилось у договорі іпотеки, та незаконність дій державного реєстратора з огляду на те, що положення пункту 5.2.2 Договору іпотеки не є застереженням, у розумінні Закону № 898-IV «Про іпотеку», а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Також, у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року цей суд, вирішуючи спір про погашення заборгованості за договором позики грошових коштів шляхом звернення стягнення на квартиру, яка є приватною власністю позичальника, та визнання за ним права власності на зазначену квартиру, дійшов висновку, що оскільки договором іпотеки передбачено можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання на підставі окремого договору, а іпотекодержатель своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору не реалізував, то позивач обрав неправильний спосіб захисту порушених прав.

У рішенні від 22 липня 2014 року Вищий адміністративний суд України, виходячи з відсутності виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки, направлення повідомлення про перехід права власності на предмет іпотеки та застосування застереження про добровільну передачу предмета іпотеки, дійшов висновку, що, здійснюючи державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, державний реєстратор діяв не у спосіб, що передбачений законом, а саме, не перевірив наявність всіх документів, передбачених договором, необхідних для переходу у власність іпотекодержателя предмету іпотеки.

Отже, аналогічні спори до прийняття Верховним Судом України постанови від 14 червня 2016 року розглядалися судами, як в порядку адміністративного, так і цивільного та господарського судочинства.

Аналізуючи вказані вище судові рішення, Верховний Суд України зазначив, що, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди про надання кредиту, забезпеченої іпотекою, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону «Про іпотеку» № 898-IV, на спільному засіданні Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України було прийнято рішення, що в цьому випадку було неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, спір, що виник між сторонами, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 12.03.2015р. ПАТ «Авант-Банк» значиться як іпотекодержатель нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, б. 5. Підставою виникнення іпотеки значиться: Договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору, реєстровий номер 3058, посвідчений 30.11.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та договір застави майнових прав від 05.02.2015р. № 213.

31 липня 2015 року державним реєстратором Головного територіального управління юстиції в м. Києві Канівець Л.М., на підставі Рішення № 23836074 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.08.2015р., прийнятого державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції Філюк С.П., зареєстровано право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею - 112 853,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, б. 5 за ПАТ «Авант-Банк».

Підставою виникнення права власності, зазначені: Іпотечний договір №25ДС/35/101/2010-КЛТ від 30.07.2015р. та Договір застави майнових прав від 05.02.2015р.

Отже, зі змісту спірних правовідносин вбачається, що предметом спору по даній справі є право власності за ПАТ «Авант-Банк» на вказане вище нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею 112 853,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, б. 5.

Відповідно, зазначений спір є аналогічним тому, що розглянутий Верховним Судом України з прийняттям постанови від 14 червня 2016 року.

Згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу (зокрема, з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах), є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи, що в даному випадку, Верховним Судом України за результатами перегляду судового рішення Вищого адміністративного суду України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України, вирішено питання щодо підсудності спорів даної категорії в порядку цивільного судочинства, у суду першої інстанції відсутні підстави для неприйняття вказаного висновку та неврахування його при прийнятті свого рішення, оскільки саме Верховний Суд України відповідає за єдність судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з закриттям провадження в даній справі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канівець Любові Миколаївни, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюк Сергія Петровича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Авант-Банк», Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Ганечко О.М. Літвіна Н.М.

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.