Ухвала суду № 62719195, 14.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 760/12922/16-а

У Х В А Л А

14 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника Міністерства оборони України - Остапенка Володимира Володимировича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Представник відповідача в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону, що набрали чинності з 01.09.2015 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Виходячи зі змісту позовної заяви, представник відповідача при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 606,32 грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати (535,92 грн.)*110%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість зазначено про відсутність фінансування та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Крім цього, за змістом ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи 14 вересня 2016 року судом першої інстанції ухвалено зазначену вище постанову в порядку скороченого провадження.

За результатами розгляду ухвалено оскаржувану постанову.

Апеляційну скаргу представник відповідача подав до суду першої інстанції 04 листопада 2016 року.

При цьому вказана особа не просить поновити строк на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав його пропуску, не вказує про час отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, не надає підтвердження часу її отримання (конверт, в якому судове рішення було надіслано відповідачу чи довідка поштового відділення зв'язку).

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України - Остапенка Володимира Володимировича про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Остапенка Володимира Володимировича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати представнику Міністерства оборони України - Остапенку Володимиру Володимировичу строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має право звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків та вказати поважні причини його пропуску, надавши докази про час отримання копії судового рішення суду першої інстанції, а також документ про сплату судового збору.

У разі неподання заяви у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.П. Мельничук