Рішення № 62718324, 03.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13292/16-ц

Н.п. 2/522/6676/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з нього на свою користь суму коштів у розмірі 49713,20 гривень, як повернення попередньої оплати (авансу) сплаченого в рахунок суми за основними договорами.

При цьому посилається на те, що в грудні 2015 року він зі своєю дружиною вирішив придбати нерухомість у місті Одесі. В другій половині грудня 2015 року він познайомився зі ОСОБА_2, який нібито продавав свою нерухомість, яка розташована за адресою: м.Одеса, ОСОБА_3АДРЕСА_1, 373, домовившись за загальну ціну двох квартир у розмірі 172 тис. доларів США. ОСОБА_2 зазначив, що йому потрібно час на підготовку документів для укладання договорів купівлі-продажу вищевказаних квартир, та невеликий аванс за продаж квартир та оформлення документів, та вказав суму у 2000 доларів США.

Він погодився надати йому аванс - попередню оплату у рахунок суми за основними договорами купівлі-продажу квартир у розмірі 2000 доларів США, про що ОСОБА_2 18.12.2015 року написав власноруч розписку, в якій чітко вказав, що він отримав від нього 2000 тисячі доларів США під продаж квартир № 372, 373, у будинку №5б, по вул. Гагарінське Плато, в м.Одеса. У випадку якщо угода не буде укладена, ОСОБА_2 зобовязується повернути вище вказані гроші.

Обговорений строк на оформлення документів вони узгодили зі ОСОБА_2 у термін до 7 днів. Через 5 днів ОСОБА_2 зателефонував та повідомив що він у вказаний строк не встигає оформити документи, тому що йому необхідно на декілька днів виїхати за межі України. Ще через 10 днів він подзвонив відповідачу, та запитав коли вони укладуть угоду купівлі-продажу квартир, на що ОСОБА_2 повідомив, що строків на оформлення він у розписці не зазначав, та вказав, коли зможе тоді й підготує документи, про що повідомить пізніше.

В результаті невиконання своїх зобовязань за домовленістю з боку відповідача щодо терміну підготовки документів, та враховуючи що в них „на руках зберігалася велика сума коштів, вони вимушені були шукати іншу нерухомість та у швидкому порядку придбати її.

На теперішній час ОСОБА_2 повертати гроші відмовляється, посилаючись на те що ці кошти були взяті ним як завдаток, та враховуючи що ми відмовились купити у нього квартири, кошти не підлягають поверненню.

Вважає, що передані ним відповідачу кошти були передані у якості авансового платежу за придбання у майбутньому квартир, а враховуючи, що нотаріально посвідченої угоди купівлі-продажу квартир не укладені, то ОСОБА_2 повинен повернути кошти у сумі 49713,20 гривень, що в еквіваленті складає 2000 доларів США, згідно курсу НБУ на час звернення до суду 19.07.2016 року - 24,8566 грн. за 1 долар США.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2015 р. ОСОБА_2 надав розписку, відповідно до якої він отримав від ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) доларів США під продаж квартир № 372 та № 373 в будинку № 5-б по вул. Гагарінське Плато в м.Одесі. У випадку, якщо угода не відбудеться зобовязується повернути вказану суму.

19.05.2016 р. представником ОСОБА_1 ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про повернення ОСОБА_1 у строк сім днів отриманих грошей у сумі 50520 гривень, що становить еквівалент 2000 доларів США, враховуючи, що угоди про купівлю-продаж квартир № 372 та № 373 в будинку № 5-б по вул. Гагарінське Плато в м.Одесі не укладені.

Проте грошові кошти відповідачем повернуто не було.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобовязання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до норми ч.2 ст.570 ЦК України, яка встановлює презумпцію авансу, аванс на відміну від завдатку є лише способом платежу. Він не виконує забезпечувальної функції за правилами ч.1 ст. 546 ЦК України, а виконує функцію попередньої оплати.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобовязання може мати місце лише в разі наявності зобовязання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки договори купівлі-продажу квартир, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами укладені не були на момент передачі коштів, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, передана позивачем відповідачу грошова сума в розмірі 2000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 49713,20 гривень є авансом, який підлягає поверненню позивачу у повному обсягу.

Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача суму коштів у розмірі 49713,20 гривень, як повернення попередньої оплати (авансу) сплаченого в рахунок суми за основними договорами.

Крім того з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 гривень.

Керуючись ст. ст. 509, 524, 533, 546, 570, 610, 635, 657 ЦК України ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 суму коштів у розмірі 49713,20 (сорок девять тисяч сімсот тринадцять грн. 20 коп.) гривень, як повернення попередньої оплати (авансу) сплаченого в рахунок суми за основними договорами.

Стягнути зі ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 551,21 (пятсот пятдесят одна грн. 21 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції.

Суддя

03 листопада 2016 року