Ухвала суду № 62717543, 04.11.2016, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6147/13-ц

Провадження № 4-с/496/21/16

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

при секретарі Дигуляр А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за скаргою Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, заінтересована особа: Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся зі скаргою в якій просить визнати протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 25.07.2016 року з примусового виконання судового наказу № 496/6147/13-ц від 17.12.2013 року виданого Біляївським районним судом Одеської області 04.04.2014 року; скасувати постанову Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 25 липня 2016року з примусового виконання судового наказу № 496/6147/13- ц від 17.12.2013 року виданого Біляївським районним судом Одеської області 04.04.2014 року; зобовязати Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 496/6147/13-ц від 17.12.2013 року виданого Біляївським районним судом Одеської області 04.04.2014 року. Свої вимоги мотивує тим, що 17.12.2013 року Біляївським районним судом Одеської області був винесений судовий наказ № 496/6147/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь Хлібодарського ВУЖКГ 14 172,73 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги та 114,70 гривень судового збору. 20 липня 2016 року зазначений судовий наказ був предявлений до виконання до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. 25 липня 2016 року старшим державним виконавцем Згамою Зінаїдою Олександрівною керуючись п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з ; примусового виконання судового наказу № 496/6147/13-ц від 17.12.2013 року виданого Біляївським районним судом Одеської області 04.04.2014 року, на тій підставі, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказаний ідентифікаційний номер боржника, ОСОБА_2 Вказана постанова була отримана Хлібодарським ВУЖКГ 13.09.2016 року. Хлібодарське ВУЖКГ вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню із зобовязанням Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження з примусового виконанні судового наказу № 496/6147/13-ц від 17.12.2013 року виданого Біляївським районним судом Одеської області 04.04.2014 року. Вважає, що процедура наказного провадження не вимагає від заявника вказувати в заяві інформацію про боржника іншу ніж його імя (найменування). Більш того, процедура наказного провадження не передбачає здійснення такого заходу як забезпечення судом доказів про боржника шляхом їх витребування, а інформація про ідентифікаційний код боржника у Хлібодарського ВУЖКГ була відсутня та її отримання є неможливим з обєктивних причин. Таким чином, державний виконавець не звернув уваги на те, що в суду чи заявника відсутні можливості без згоди боржника, який не викликався до суду, отримати дані, про які в своїй постанові зазначив державний виконавець. Також вважає, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження

04 листопада 2016 року від Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшло заперечення на скаргу, в якому просять відмовити заявнику на підставі того, що вимоги до виконавчого документа, який предявляється на примусове виконання до органів державної виконавчої служби викладено у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження: у виконавчому документі зазначається: назва і дата виконавчого документа, найменування органу, прізвище ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, власне імя та по батькові) (для фізичних осіб) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання або перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності стягувана та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувана та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місце знаходження майна боржника, рахунки стягувана та боржника тощо. В даній статті Закону чітко викладено вимоги до виконавчого документу, який предявляється до примусового виконання, без слова «зокрема» перед виразом ідентифікаційний код, як вказано у скарзі. Також заявник посилається на ст. 11 Закону, щодо витребування інформації виконавчою службою. Так, дійсно в даній статті оговорено те, що державний виконавець має право на отримання інформації, але заявник не вказав те, що дана стаття говорить про отримання інформації при проведенні виконавчих дій примусового характеру, а не для приведення виконавчого документу у відповідність до статті 18 Закону. Крім того, державним виконавцем на даний час отримується інформація щодо боржника в електронному варіанті при належним чином оформленому виконавчому документі, що передбачено інформцентром, а тому державна податкова інспекція на адресу виконавчої служби направила лист, в якому мотивовано відмовлено в наданні коду. При винесені постанови про відмову, державним виконавцем в повному обсязі викладено причину відмови та запропоновано, в разі відсутності даних у виконавчому документі, вказати їх у заяві про відкриття виконавчого провадження, так як заявник при заключенні договору з боржником обовязково надав до ВУЖКГ документи, які ідентифікують особу.

Заявник у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на вимогах, викладених у скарзі наполягав в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 грудня 2013 року Біляївським районним судом Одеської області був винесений судовий наказ № 496/6147/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь Хлібодарського ВУЖКГ 14 172,73 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги та 114,70 гривень судового збору.

25 липня 2016 року старшим державним виконавцем Згамою Зінаїдою Олександрівною керуючись п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) з; примусового виконання судового наказу № 496/6147/13-ц від 17.12.2013 року виданого Біляївським районним судом Одеської області 04.04.2014 року, на тій підставі, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказаний ідентифікаційний номер боржника, ОСОБА_2 При винесені постанови про відмову, державним виконавцем в повному обсязі викладено причину відмови та запропоновано, в разі відсутності даних у виконавчому документі, вказати їх у заяві про відкриття виконавчого провадження, так як заявник при заключенні договору з боржником обовязково надав до ВУЖКГ документи, які ідентифікують особу.

Згідно до листа від 25 листопада 2014 року Державної податкової інспекції у Біляївському районі на запит виконавчої служби щодо надання інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків, було мотивовано відмовлено в наданні коду.

Згідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження: у виконавчому документі зазначається: назва і дата виконавчого документа, найменування органу, прізвище ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, власне імя та по батькові) (для фізичних осіб) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання або перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності стягувана та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувана та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місце знаходження майна боржника, рахунки стягувана та боржника тощо. Тобто вказаний судовий наказ не відповідає вимогам вказаної статті закону.

Заявник посилається на ст. 11 Закону, щодо витребування інформації виконавчою службою, в свою чергу дана стаття вказує щодо отримання інформації при проведенні виконавчих дій примусового характеру, а не для приведення виконавчого документу у відповідність до статті 18 Закону.

У відповідності із ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно до ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд аналізуючи всі докази в їх сукупності прийшов до висновку, що під час виконання судового рішення, державним виконавцем не було вжито протиправних чи незаконних дій щодо заявника, тому скарга на бездіяльність головного державного виконавця задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.213-215,383,386 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні скарги Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, заінтересована особа: Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на дії державного виконавця відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скаргадо Апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області, протягом п'яти днів з дня її ухвалення.

Суддя Галич О.П.

04 листопада 2016 року