Ухвала суду № 62716617, 10.11.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.11.2016 Справа № 6/227-09

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., секретаря судового засідання Середи І.Г., розглянувши матеріали справи № 6/227-09, порушеної

за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Центролит" (40000, м.Суми, вул. Брянська,1, ід. код 00217875)

про визнання його банкрутом

за участю представників сторін:

ГУЮ в Сумській області - Брюховецька І.О.,

АО "Європейський правозахист" - Коваль Л.Л.

Сумське об'єднане УПФУ Сумської області - Щербина О.А.,

ДПІ в м. Сумах - Сєдєлєва Т.А.,

Ліквідатор - Закорко В.В., представник ліквідатора Удовенко Р.П.,

встановив:

Ухвалою господарського суду від 21.12.2009 порушено провадження у даній справі про банкрутство ПАТ "Центролит".

Постановою господарського суду від 15.04.2013 боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Корнілова Є.О.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2015 ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий Закорко В.В.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2016 року до участі у справі залучено правонаступника кредитора ПАТ "МТС Україна" - АО "Європейський правозахист".

В липні 2016 року до господарського суду надійшла скарга кредитора АО "Європейський правозахист" на дії діквідатора (вх. 2076).

Ухвалою господарського суду від 25.10.2016 року розгляд скарги було призначено в судове засідання на 10.11.2016 року.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала подану скаргу та звернулася до суду з клопотанням про залучення доказів в обгрунтування поданої скарги.

Ліквідатор проти скарги кредитора заперечував та просив суд в її задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників кредиторів та ліквідатора, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Як зазначалося вище, до суду звернувся кредитор у справі - АО "Європейський правозахист" зі скаргою на дії ліквідатора, яка мотивована тим, що ліквідаторами Корніловим Є.О. та Закорко В.В. були допущені порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ст. 44, що регламентує порядок продажу майна банкрута, зокрема, скаржник наголошує, що продано ЦМК ПАТ "Центролит" при неповному облікуванні майна ліквідатором Корніловим Є.О., при цьому, ліквідатором Закорко В.В. ці порушення не усунуто.

Скаржник вказує, що продаж майна банкрута у вигляді ЦМК не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявок на участь в електронних торгах. При цьому, ліквідатором Корніловим Є.О. до складу ЦМК не включено металобрухт в кількості 124,42 т та 19,420 т.

Скаржник наголошує, що факт порушень ліквідатором Корніловим Є.О. встановлено постановою Сумського окружного адміністративного суду № 818/2556/14 від 24.10.2014 року.

В свою чергу, ліквідатором Закорко В.В. було реалізовано майно банкрута, яке не було включено до складу ЦМК, зокрема: металоконструкції 37 000 кг. (Лот № 6). Ціна продажу лоту № 6: 104 374,41 грн., без ПДВ. Металобрухт 34 т (Лот № 15). Ціна продажу лоту № 15: 9 911,62 грн., без ПДВ. Металобрухт 34 т (лот №19). Ціна продажу лоту № 9: 95 911,62 грн., без ПДВ.

Вказане майно - металобрухт у загальній кількості 105 тонн - відсутнє у складі цілісного майнового комплексу, продаж якого здійснювався ліквідатором Корніловим В.В. у жовтні 2013-січні 2014р.

Ідентичність інших лотів неможливо достеменно перевірити, оскільки в опису майна, яке було предметом продажу як цілісний майновий комплекс, відсутні його інвентарні номери.

При цьому, скаржник вважає, що металобрухт безсумнівно має входити до складу цілісного майнового комплексу.

До складу цілісного майнового комплексу не включені майнові права боржника - права вимоги (у т.ч. кредиторської заборгованості), право на участь в інших господарських товариствах, право вимоги дебіторської заборгованості, фінансові інвестиції, тощо.

Враховуючи викладене, скаржник просить суд визнати неналежним виконання ліквідаторами ПАТ «ЦЕНТРОЛИТ» Корніловим Євгеном Олександровичем, Закорко Вадимом Вікторовичем обов'язків ліквідатора щодо здійснення заходів по виявленню майна та інших активів боржника та включення їх до складу ліквідаційної маси, формування складу цілісного майнового комплексу боржника та визначення його початкової вартості, організації та проведення аукціонів з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України, до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Відповідно до ст.42 Закону"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно- секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльнсть) учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

На час подання даної скарги, ліквідатором у даній справі про банкруство є арбітражний керуючий Закорко В.В., відповідно до ухвали господарського суду від 17.03.2015 року.

Таким чином, господарський суд наділений повноваженнями щодо розгляду скарг на дії чи бездіяльність діючого ліквідатора, а не колишнього - арбітражного керуючого Корнілова Є.О.

Отже, щодо розгляду скарги в частині визнання неналежним виконанням повноважень колишнім ліквідатором ПАТ «ЦЕНТРОЛИТ» Корніловим Є.О. суд відмовляє.

Щодо скарги АО "Європейський правозахист" в частині оскарження дій ліквідатора Закорка В.В. суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 07.07.2015 року було задоволено клопотання ліквідатора Закорка В.В. про скасування обтяжень майна ПАТ "Центролит".

Ухвалою господарського суду від 29.04.2016 року було надано дозвіл ліквідатору ПАТ «Центролит» арбітражному керуючому Закорко В.В. на продаж майна, що перебуває в заставі АТ «Державний ощадний банк України», а саме: надано дозвіл на продаж нерухомого майна ПАТ «Центролит», що забезпечує вимоги АТ «Державний ощадний банк України» шляхом проведення аукціону відповідно до вимог ст. 64, 65, 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» із встановленням початкової вартості згідно оціночної вартості, що становить 52 377 698,00 гривень, а саме: перший аукціон проводити без можливості зниження початкової вартості; повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20% та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, 50 відсотків початкової вартості. Формування лотів, що будуть виставлятися на продаж, доручити ліквідатору.

Вказана ухвала суду першої інстанції залишена в силі Постановою Харківського апеляційного господрського суду від 14.06.2016 року № 6/227-09.

Ухвалою господарського суду від 23.05.2016 року було задоволено клопотання ліквідатора Закорка В.В. та скасовано обтяження на відчуження майнових активів підприємства банкрута Відкрите акціонерне товариство "Центролит".

Відповідно до ст. 44 Закону ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися:основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;необоротні активи банкрута;дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі, не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні; не проданих на біржових торгах через товарну біржу; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні; акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

Таким чином, з викладеного вбачається, що ліквідатор Закорко В.В. всі свої дії стосовно майна банкрута погоджував у встановленому Законом порядку, порядок продажу майна ПАТ "Центролит" затверджено судом, відповідно до ухвали суду від 29.04.2016 року, яка напрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 9 ст. 3-1 Закону передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

У зв'язку з цим, заявником (скаржником) має бути доведений факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.

В свою чергу, твердження скаржника про порушення ліквідатором, зокрема, вимог ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначає продаж майна банкрута, є недоведеним та спростовується матеріалами справи.

Керуючись ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. В задоволенні скарги кредитора - АО "Європейський правозахист" на дії діквідатора у справі № 6/227-09 про банкруство ПАТ "Центролит" (вх. 2076) - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору.

Суддя О.Ю. Соп'яненко