Ухвала суду № 62715474, 08.11.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 455/844/16-к

У Х В А Л А

«08» листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді: Глинської Д.Б.

при секретарі Бандуровському Т.Я.

з участю: прокурора Пандяка М.І.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про покладення на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обовязків, а саме:

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, суд та прокурора про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідного державного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років та який був вчинений у період виконання ними службових обовязків, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. Їх дії та самі обвинувачені представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що відсутність обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України може вплинути на те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть залишити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчиненого ними злочину, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочин, в якому обвинувачуються, оскільки є особами, які наділені організаційно розпорядчими обовязками, що займають посади начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС України.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть виїхати за межі державного кордону України, беручи до уваги їх вік, стан здоровя, характер вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан, особу обвинувачених, просить покласти на них обовязки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши думку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проти задоволення клопотання заперечили, дослідивши надані документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобовязує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обовязків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.6 ст. 194 КПК України обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обовязки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обовязки скасовуються.

Судом встановлено, що 04 березня 2016 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та на підставі ч.3 ст. 183 КПК України визначено розмір застави у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 грн. Обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було звільнено з-під варти у звязку з внесенням застави у розмірі, встановленому ухвалою слідчого судді.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2016 року задоволено клопотання слідчого та обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 продовжено строк дії обовязків, які були визначені ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2016 року. Строк дії даної ухвали становив один місяць з дня постановлення ухвали, тобто до 29 травня 2016 року. З часу обрання обовязків і по сьогоднішній день ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 ні разу їх не порушили.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора про покладення на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, не підлягає до задоволення, оскільки прокурором не наведено достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194, 371, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання прокурора про покладення обовязків на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2., передбачених ч.5 ст. 194 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6