Ухвала суду № 62715344, 09.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55118/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Вишневській О.Р.,

за участю прокурора Байдюка Д.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Гайової Н.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва Байдюком Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060006582 від 07.11.2016р., відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Українськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Гайової Н.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва Байдюком Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 12016100060006582 від 07.11.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

09.11.2016 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний, його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього в стороною обвинувачення документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

09.11.2016р. у кримінальному провадженні №12016100060006582 від 07.11.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2016 року о 04 год 30 хв ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні ресторану «Ель-Кафа», який розташований за адресою: м. Київ, б-р Л.Українки, 2, таємно викрав мобільний телефон марки «MEINZY», модель «M2 note» s/n:НОМЕР_1 (ІМЕІ1:НОМЕР_2, ІМЕІ2:НОМЕР_3, вартістю 4299,00 грн, який знаходився на барній стійці зазначеного ресторану, який належить потерпілій ОСОБА_5, після чого розпорядився ним на власний розсуд.

Крім того, 07.11.2016 о 12 год 20 хв ОСОБА_2 із торгового залу магазину «Космо» ТОВ «СУМАТРА -ЛТД» (ЄДРПОУ 21591206), що розташований за адресою: м. Київ, пл. Печерська,1, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з торгової полиці товари на загальну суму 527,00 грн, які сховав собі під верхній одяг, після чого, продовжуючи свої злочинні дії направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, пройшовши повз касу оплати магазину «Космо» ТОВ «СУМАТРА -ЛТД», достовірно, знаючи про те, що за придбаний товар не розрахувався, направився до виходу з приміщення магазину, проте не закінчив злочин, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками магазину.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, показаннями потерпілої ОСОБА_11, показами свідка ОСОБА_9, показами свідка ОСОБА_10

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2,у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч.1 ст. 185 та ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, особу підозрюваного, вік та стан здоров'я, наявність постійного місця проживання на території міста Києва за місцем проживання його дівчини ОСОБА_12, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до п'яти років, у зв'язку з чим застосування відносно підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не передбачено законом.

Доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим виникла необхідність застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, нічим не підтвердженими, та цим ризикам може запобігти більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, який в повній мірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, в судовому засіданні встановлено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про те, який запобіжний захід відносно підозрюваного слід застосувати, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як такий що зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, заборонивши йому в період з 21год 00 хв до 07год 00 хв наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Гайової Н.І., погодженому прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва Байдюком Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому період часу з 21год 00 хв до 07год 00 хв наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3, зі строком дії у межах строку досудового розслідування до 07 січня 2017 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

Зобов'язати підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих ним повідомлень.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_2 судом обов'язків до 07.01.2017 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш. Бабенко